10 червня в історії України та Вінниччини

У 1917 році Центральна рада прийняла свій перший державно-правовий акт – Перший Універсал, який проголошувалась державна автономія України у складі Росії. Це був перший крок до проголошення незалежності, який Центральна Рада подолала за свій недовгий час правління.

Перший Універсал УНР, фото: tsdea.archives.gov.ua

1933 року на літню сесію 5-ти інститутів соціального виховання Київської області з'явилося від 22 до 30 % студентів-заочників, які працювали сільськими вчителями. З них до Вінницької відправили 35–46 %. Всього в УСРР було 75 405 студентів – «учителів-заочників»

У 1934 році постановою НКВС створено Головне управління виправно-трудових таборів, поселень та місць ув'язнення. Система ГУЛАГ-у створювалася по всій країні. Це і було основним інструментом тоталітарного режиму у Радянському Союзі. Ці таборові комплекси ГУЛАГ-у були підпорядковані Москві.

1942 року в Уланові Вінницької області страчено понад 900 євреїв. Це було скоєно у часи німецької окупації. Так виражалась антисемітська політика нацистів.

У 1944 році у боях з військами НКВС біля села Микулинці Вінницької області загинув командир УПА-Південь полковник "Батько" (Омелян Грабець) – розвідник Генеральної округи ОУН на східноукраїнських землях (СУЗ), організатор та командир групи УПА-Південь у Вінницькій та Хмельницькій областях.

2014 року з Донбасу до Вінниці повернулися 125 спецпризначенців із зони бойових дій. У гарячих точках їх замінили колеги.

Того ж дня голова пенсійного фонду України Валентина Нікітенко пообіцяла, що біженцям будуть виплачувати пенсії.

Торік у зв'язку із вибухом на нафтобазі біля Василькова у Києві та на Київщині зіпсувався врожай.

Того ж дня у зоні бойових дій обстріли велися у Маріупольському та Донецькому напрямі. А та найзапеклішими були обстріли у луганському напрямі.

В цей день – 10 червня – народилися

1901 року – фольклорист та етнограф Гнат Танцюра, що народився у селі Зятківці, нині Гайсинського району Вінницької області. Понад 40 років свого життя присвятив науковій діяльності. Він записав, упорядкував за темами близько п'яти тисяч пісень, 929 казок, легенд та анекдотів, 1536 прислів'їв та приказок, 615 загадок, 144 танці, сотні замовлянь, голосінь, повір'їв, рецептів народної медицини, народних прикмет, понад 200 записів дитячого фольклору. Створив монографію «Весілля в селі Зятківцях» (800 пісень, 144 танці) і двотомну працю «Історія села Зятківці». 10 березня 1990 р. у м. Гайсин було урочисто відкрито його музей-садибу.

1911 року – український актор театру і кіно Петро Вескляр, підписувався як Вескляров. З 1964 року по 1986 рік у ролі діда Панаса вів на Українському телебаченні програму «На добраніч, діти». Поширення набула теза про те, що одного разу він закінчив свій прямий ефір словами «Отака х**ня, малята!», але ніяких матеріальних свідчень про це немає. І його колеги заперечують цей факт, натомість свідчень очевидців теж немає.

дід Панас, фото: istpravda.com.ua

1931 року – український поет, журналіст та видавець Степан Литвин, родом із села Головчинці, тепер Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області. Перші вірші опублікував 1950 році в газеті «Вінницька правда». Як редактор столичних видавництв «Дніпро» та «Радянський письменник» підготував до друку близько 200 книг вітчизняних і зарубіжних авторів. Мотиви його творчості – історичне минуле українського народу, краса природи, інтимна лірика, спадкоємність поколінь, які відображені у цілій низці його поетичних збірок, що вийшли друком в Україні.

1951 року – український письменник Василь Шкляр. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників (деякі оглядачі називають його «батьком українського бестселера»). Лауреат Шевченківської премії 2011 року. Василь Шкляр – автор творів, що у літературному жанрі розповідають читачам про історичні події з історії України.

До речі, сьогодні португальці відзначають День Португалії, а в Японії святкують День годинників!

Не забувайте вітати – Єлену, Миколая, Дмитра, Павла та Микиту!