В рамках проекту "Нескорені Вінничани" Vlasno.info розповість історію про боротьбу загонів Української Повстанської Армії на Вінниччині.

Націоналістичний повстанський рух на території Вінницької області в часи Другої світової війни лище нещодавно почав досліджуватися.

Однак, це свідчить не стільки про його його внесок у національно-визвольну боротьбу українців, як про недостатню увагу до цього явища.

Центральною постаттю, яка в через участь в похідних рейдах на Поділля загонів ОУН, очолила групу УПА-Південь був полковник Омелян Грабець на псевдо "Батько". Сам він родом був з Холмщини із Нового Села, яке зараз розташовано на території сучасної Республіки Польща.

Полковник Омелян Грабець – керівник групи УПА-Південь, фото: Вікіпедія

Молодий хлопець досить швидко починає брати участь у спортивному та патріотичному рухові, зокрема вступає до "Пласту". Згодом долучається до підпілля Організації Українських Націоналістів, проходить польські тюрми і опиняється на волі у 1939 після нацистської окупації.

На Вінниччину група Грабця потрапляє через завдання проводу "бандерівської" ОУН (Р), до якої чоловік приєднується після розколу 1940 року.

Націоналісти організовують підпільну мережу агентів, а також вербують тих, хто зможе виконувати бойові завдання. УПА-Південь ефективно протидіє нацистам, звільняючи військовополонених, утримуваних нацистами задля побудови ставки Гітлера "Вервольф". Люди Грабця зокрема звільняють в'язнів Літинської тюрми.

Окупація півдня Вінниччини Румунією змушує повстанців діяти і проти цих союзників нацистів. Наприкінці 1943 року загін, очолюваний "Батьком" робить рейд до Молдови, прямуючи на південь області, а потім наступного року повертається через Західну Україну вже через радянський фронт.

Сам Омелян Грабець загинув у селі Микулинці Літинського району 10 червня у бою з НКВС-никами, які оточили його групу.

Володимир Барцьось, фото з архіву Vlasno.info

— Літинщина як і південні райони Вінницької області з їх лісистістю були з одного боку ніби створені для партизанського руху, — наголошує дослідник вінницького повстанського руху Володимир Барцьось. — Але в цій місцевості також у період Визвольних змагань діяли загони отаманів Гальчевського та Шепеля.

Цікаво, що на сьогоднішній день про Омеляна Грабця пам'ятають. У Літині йому встановлено меморіальну дошку, а на місці загибелі, де кожного року збираються для вшанування упівця, зведений хрест.

Меморіальна табличк Омелянові Грабцю у Літині, фото: telegraf.com.ua

Нагадаємо, що "Медіа-центр "ВЛАСНО" до Дня Українського козацтва та Дня захисника України започатковує проект під назвою "Нескорені Вінничани". Він розкриватиме героїчні сторінки української історії, які є або не надто відомі або недостатньо популярні.

Раніше ми повідомляли про те, що влітку 1919 року населення Вінниці вітало українських вояків та повстанців отамана Шепеля.

Головне фото: istpravda.com.ua