Минулого тижня громаду Вінниці збентежили (аби не сказати — обурили) будівельні роботи, які розпочалися перед спорудою "Укрпошти" та поблизу римо-католицького костелу, який розпочали будувати ще у 1746 році, а закінчили у 1762-му. Стиль споруди, в яку щонеділі приходять віряни західного обряду — тосканське бароко.

Першими на появу бетонних блоків та металеві паркани відреагували історики міста: між трьома будівлями, які є візитівками історичної частини міста, неприпустиме будівництво чергового торгово-розважального центру.

– Мова йде про тріаду Єзуїти (тепер архів Вінницької області) — Домінікани (кафедральний собор УПЦ МП) — Капуцини (костел РКЦ). В багатьох містах з таким історичним минулим є заборона на сучасні забудови, а якщо щось і будується, то в такому стилі, аби аж ніяк не виділяти його з-поміж історичних забудов, — міркує вінницький студент-історик Євгеній Бойко. — Думаю, єдине що мала б зробити міська влада на цьому місці — площу, а будівлю "Укртелекому" варто якось обрамити, адже їй естетики теж бракує. Як католика, мене тривожить те, що храм буде губитись серед нових високих забудов. У інших містах Європи та Західної України подібні споруди навпаки височіють над низькими забудовами центральної частини.

Євген наводить паралелі із встановленням пам'ятнику Тарасові Шевченку на вулиці Театральній: тоді були опитування громадськості, а у цьому випадку міська рада дала дозвіл на забудову "тишком-нишком", не питаючи дозволу.

Головний редактор газети "Слово Польське", голова громадської організації "Кресов'яци" та позаштатний радник голови Вінницької обласної ради Юрій Войціцький розповів нам, що католики Вінниці у 1960 році після смерті останнього настоятеля втратили костел Матері Божої Ангельської. Хрущовська влада підземну його частину перетворила у бомбосховище, коли тривала "холодна війна" зі США, а верхню розділила на два поверхи, і віддала у користування товариству "Знання". Силами вірян після того, як Україна отримала незалежність, християни західного обряду отримали у користування святиню, в яку протягом наступних років і до сьогодні вклали у відбудову великі кошти. Усі ремонтні роботи проводяться згідно планів інших капуцинських монастирів та храмів (вони майже у цілому світі є однаковими), тому цілком на часі говорити про те, щоби на рівні держави визнати костел, побудований у 1762 році, Пам'яткою Архітектури. Донині він, чомусь, нею не є.

Головний спеціаліст відділу містобудування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради, архітектор правобережжя Сергій Кушнірчук розповів, що замовник ремонтних робіт звернувся до виконкому міської ради ще в минулому році, аби йому надали право землекористування.

– Вже зареєстровано декларацію про виконання будівельних робіт у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області. Висота споруди — гранично допустима — 15 метрів, що відповідає чотирьом поверхам, а, отже, ця споруда не вважається багатоповерховою. Постане вона у модерновому сучасному стилі хай-тек. Це буде монолітна каркасна споруда, розташована на віддалі від костелу, тому ніякої шкоди йому не принесе, – розповів Сергій Анатолійович.

Для стилю хай-тек притаманні прості геометричні фігури, посилене використання скла, пластмаси, металічних блискучих поверхонь, сірих фарб. У таких спорудах, як правило, використовують багато трубчастих конструкцій. Ще одна примітна риса — глобалізація, свого роду нехтування національними особливостями культури.

– В усіх європейських країнах так зване Старе Місто завжди відбудовується згідно загальноприйнятих стандартів — у Празі чи Варшаві ніхто не дозволить побудувати на Старувці не лише "хмару у стилі хайтек", але навіть поставити у старий будинок білі пластикові вікна! — переконаний голова ГО "Кресов'яци" Юрій Войціцький. — Якщо хочемо, щоб Вінниця дійсно була європейським містом, то нам потрібно змінити стереотипи мислення — перестати думати про "тридцять срібняків", які місто отримає за ці шість соток під 265-річним костелом, але подумати про шкоду, яку може будівництво чотириповерхового ТРЦ "Рейнкарц" нанести не лише нашій святині, але й іншим середньовічним спорудам. Як достеменно виглядає підземна Вінниця не знає ніхто і гарантувати, що у нашого костелу не потріскають стіни, або, не дай Боже, він не завалиться, теж не може ніхто.

А поки що небайдужі вінничани мають надію, що фахову оцінку нададуть експерти UNESCO та інших європейських, міжнародних інституцій, які й визначать статус 265-річного костелу та вплинуть на будівництво сучасної споруди в історичному центрі міста.









Фото Людмили Кліщук