У виставкових залах Вінницького обласного краєзнавчого музею можна побачити три цікавих фортепіано. Одне з них є ровесником Вінницького театру ім.М. Садовського. Ще одне належить родині першого засновника "Просвіти" на Поділлі Івана Кульматицького. Третє – трофейна реліквія часів другої світової з сімейного спадку відомої вінницької родини. Докладніше – в матеріалі кореспондента Vlasno.info

У залах і сховищах Вінницького обласного краєзнавчого музею зберігається чимало дивовижних екстопантів. Кожен з них – жива і мовчазна розповідь про ту чи іншу епоху. Хоча не завжди мовчазна, деякі з експонатів музею в прямому сенсі слова звучать. Це три унікальні в своєму роді фортепіано. Два з них – піаніно, третє – рояль. Одне фортепіано колись належало Вінницькому драмтеатру.

— Цей інструмент в музей передала сім'я вінничан. Їхній дід працював в 1917 році у Вінницькому міському театрі механіком сцени. В 1919 році багато предметів з театру забиралось, бо була часта зміна директорів театру, змінювалась влада. І от деякі предмети працівники сцени намагались забрати, щоб їх потім не розікрали і не розбили, - розповіла завідувач науково-дослідницького відділу новітньої історії ВО Краєзнавчого музею Лариса Семенко.

Цікаво, що інструмент виготовлено у Вінниці. Виявляється, до революції 1917 року тут була фабрика, яка випускала піаніно "Winnitza". На інструменті видно ініціали власника заводу: V.Missiewski. Про цю людину нічого не відомо. З 1920-х років піаніно у Вінниці більше не випускали.

До речі, є легенда, що на цьому фортепіано акомпанували під час урочистостей з нагоди проголошення Центральною Радою III Універсалу.

— Відомо, що на момент першої української революції 1917 року у Вінницькому, тоді міському театрі, було лише одне піаніно. Очевидно, це той самий інструмент. З нагоди проголошення III-го Універсалу в театрі були урочистості. Відомо, що в ході них виконували "Заповіт" Шевченка, гімн "Ще не вмерла Україна" й інші композиції. А акомпанували саме на фортепіано. Таким чином, ось цей інструмент може і є тим самим піаніном, свідком тих подій, - каже науковець.

За словами Лариси Семенко, данне фортепіано одне з перших піаніно театру, відкритого в 1910 році. Випущено воно теж приблизно в цей час. Тобто, вони ровесники.

Піаніно ще звучить, але потребує налаштування.

Ще один з експонатів музею – рояль середини 19 століття. Лариса Семенко розповіла, що це один з перших фортепіано, які з'явились у Вінниці. Його музей отримав від родини відомого громадського діяча, православного священика Івана Кульматицького. Він був засновником на Поділлі товариства "Просвіта" у селі Печора. Рояль виготовлено, скоріш всього, у Польщі, як можна судити із лейби, що стоїть на фортепіано.

Третій екземпляр музею передала вінничанка, в минулому заступник голови Вінницької ради Наталія Солейко.

— Воно виготовлене з карельської берези, дуже гарне. Але воно не звучить, теж розстроєне. Відомо, що його привезли як трофей з Німеччини після Другої світової війни батьки пані Наталії, які були військовослужбовцями. Судячи з його виду, виготовлене інструмент наприкінці 19 століття або на початку 20-го.

Можливо, каже Лариса Семенко, колись ці інструменти будуть настроєні, і в залах музею залунає чарівна музика старовинних роялів.

Читайте, також: Легендарне вінницьке піаніно Леонтовича ремонтують вперше за 120 років 

Фото: Сергій Білоус