День обраний не випадково. Саме третього травня 1991 року у Намібії представники незалежної преси Африки прийняли "Віндхукську декларацію", у якій звучав заклик до урядів всіх держав світу забезпечити свободу та демократичну спрямованість преси. А вже 1993 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Всесвітнім днем преси.

Протягом останнього року українці (та вінничани) зіштовхнулися із проблемою заангажованості ЗМІ. На власному прикладі українці зрозуміли, що несвобода преси може мати летальні наслідки, а пропаганда, яка поширюється на державному рівні — нести смерть.

Журналісти мають пам'ятати про те, що вони зобов'язані бути залежними лише від споживача інформації, але в жодному разі — від влади, як і неприпустимим є тиск на ЗМІ з боку владних структур.

У цей день журналісти згадують також своїх колег, які загинули під час виконання своїх професійних обов'язків.

Член Спілки журналістів України Олена Шмигельська переконана: свобода преси у ХХІ столітті має бути на першому місці, адже рівень довіри до ЗМІ зараз зріс.

– За 23 роки незалежності люди не довіряють політикам та владі, тому преса має залишатися носієм правди. В Україні є перші пагони свободи преси, які, на жаль, намагаються задушити. За свої 20 років роботи у сфері журналістики можу сказати одне: свобода преси та журналістики настане тоді, коли буде створено суспільне мовлення, яке би не підпорядковувалося державним засобам масової інформації. – розповідає пані Олена. – Наразі деякими журналістами маніпулюють, але є і чесні та відверті медійники. Маємо працювати над тим, аби зробити пресу незалежною. Журналіст найперше має бути Людиною.

Згадала пані Олена і вислів "Хто володіє інформацією — той володіє світом", але запевняє: не потрібно з людей робити рабів, бо такі журналісти-запроданці поневолюють народи світу.