У ніч на Купайла спати не лягайте

Під час літнього сонцестояння, коли Сонце повертається з літа на зиму, коли найвище піднімається над землею, дарує найбільше тепла та світла, святкують українці Івана Купала (Купайла). За старим стилем, 24 червня, у наш час – 7 липня. Це свято молоді та кохання. З часом, після прийняття християнства, з'єднали його зі святом церковним – народженням Івана Хрестителя, Івана Предтечі, який, за повір'ям, пророкував пришестя Ісуса Христа. Тому й носить це свято подвійну назву — Івана Купала.

Народні гуляння. Хороводи водять навколо зрубаної верби

Святкувати починають увечері. На народних гуляннях основні персонажі – Купала та Марена. Хлопці вирубують свіжу гілку верби чи вишні. Водять хороводи, співають, веселяться та залицяються.
Коло Мареноньки ходили дівоньки,
Стороною дощик іде, стороною
Над нашею рожею червоною.
Що на морі хвиля, а в долині роса,
Стороною дощик іде, стороною
Над нашею рожею червоною.
Ой на горі жито, а в долині просо,
Стороною дощик іде, ще й дрібненький
На наш барвінок зелененький.

Купайла - містичне свято. Уся нечисть виходить у світ

Старше покоління розказує, що під час літнього сонцестояння «відкривається небо та земля», на відміну від зимового, коли лишень «небо відкривається». Вважається, що у цю ніч дерева переходять з місця на місце, а тварини розмовляють між собою.
У Купальську ніч не можна лягати спати, адже це – найкоротша ніч у році, в цей час активізуються усі нечисті сили. Вважається, що треба цілу ніч охороняти своє обійстя та сім'ю від лісовиків, домовиків, водяників, чаклунів, русалок, перевертнів та відьом.

У Купальську ніч вода очищає тіло та душу

У ніч на Івана Купала треба обов'язково скупатися у відкритій воді: нечиста сила виходить з річок і морів, тому в цей час людині нічого не загрожує. Натомість, вода набуває цілющих властивостей, очищає не лише тіло, але й душу від зла та поганих помислів. Здавна вважалося, що купатися у відкритих водоймах можна було лише після Івана Купала і до дня пророка Іллі (2 серпня).

Сплетений віночок – «знахар душі»

Споконвічно на Купайла дівчата плели віночки із зелені, загадуючи бажання. Такий вінок вважався символом щастя та одруження. Вінки виконували роль оберегів, і таємних послань, і обов'язкових атрибутів язичницьких слов'янських свят.
В Україні вінок називають «знахарем душі», бо вважають, що вінок з квітів або пахучих трав може і біль знімати, і сили надавати, заспокоювати і збуджувати.
Дівчата сплетені вінки кидали у воду: якщо вінок тоне – це поганий знак, якщо пливе – буде щасливою, а якщо спиниться на місці, чи приб'ється до берега – не скоро буде весілля.

Сила купальського вогню

Коли хлопці та дівчата збираються на вечірні гуляння, розкладають багаття. Здавна вважалося, що Купальський вогонь символізує сонце-зародок в материнській утробі. Вогонь у цю священну ніч, як і вода, має величезну магічну силу, очищає від усякої нечисті. Тому найцікавіше, найдинамічніше дійство на Купала – стрибати через багаття. Хто перестрибне, той пройде обряд очищення та буде щасливим. Стрибати треба красиво та високо. Хлопці обираються собі в пару для стрибків дівчину. Якщо вони удвох перестрибнуть через багаття – будуть вік у парі.

Хто знайде цвіт папороті – стане чарівником

Квіти та трави на Купайла набираються цілющої сили. Трави збираються до світанку. Потім їх висушують та використовують при необхідності: для лікування хворих, обкурювання приміщення та під час магічних обрядів. Але головна квітка у Купальську ніч – папороть. Старці кажуть, що цвіте вона одну коротку мить лише один раз на рік – у Купальську ніч. Хто знайде цвіт той – здобуде чарівну силу, усе на світі знатиме. Але зірвати той цвіт дуже важко, адже нечисті сили оберігають квітку папороті. За легендою, щоб зірвати цвіт папороті, треба перемогти самого чорта.

Після свята Купала музика вщухає. Наближається гаряча пора жнив...