Як подільських євреїв розвивали Вінниччину кілька століть тому

Зараз у Вінницькій області проживає близько трьох тисяч євреїв. Та ще кілька століть тому їх було набагато більше. Чим займалися подільські євреї та чи приносили користь, чи розвивали Поділля — читайте у матеріалі Vlasno.info.

Майже половина населення тодішньої Вінниччини — євреї

Єврейська спільнота на Поділлі була третьою за чисельністю після українців і поляків. З 1532 року вінницькі євреї володіли землею, займались торгівлею, орендували корчми та млини.

У відсотковому співвідношенні розподілу населення (кінець ХІХ століття) за віросповіданнями домінували православні (76,9 %). Потім були євреї (13,3 %), аж за ними розташовувалися католики (9 %).

Головним чином євреї населяли міста та містечка, але не менше поселень зустрічається у селах. Архівні документи свідчать, що найменше євреїв було в Ольгополі та Ямполі. А от у Літині, Новій Ушиці, Проскурові та Брацлаві єврейське населення складало від 25 до 40 відсотків населення; у Кам'янці, Гайсині, Летичеві, Барі та Вінниці — від 40 до 60 %, а у Могилеві та Балті — від 60 до 80 відсотків від загальної кількості населення. Загалом, за підрахунками вчених, тоді на території губернії на 26 осіб припадав один єврей.

Лихварі та землевласники, які інколи вдавалися до шахрайства та оборудок

Євреї були землевласниками та орендарями. Як свідчать архівні документи, у тодішній Подільській губернії понад чотири тисячі євреїв були землевласиками, на праві власності їм належали майже дев'ять десятин землі. Часто вдавалися до шахрайства.

– Хотя евреям и запрещено приобретать имения в Западном крае, но они обходят это запрещение, покупая землю на чужое имя; пр этом они гарантируют себя по отношению к лицам, чьим имением они воспользовались, или долгосрочной арендой или векселями, часто превышающими суму, заплаченую за имение, – йдеться у праці Віктора Гульдмана "Подольская губерния". – Неприученные с детства к трудовой жизни земледельца, сообразительные и изворотливые, как все вообще евреи, они розбрелись повсюду, где только могли найти более легкий способ приобретения средств.

Вони займалися цукроварінням, доставкою матеріалів (як-от лісу) на місцеві заводи, але і тут не обходилося без оборудок: спекуляція цукром, який вони купували у тих підприємців, яким потрібні були кошти та продавали рафінадним заводам. Серед іншого роду занять подільських євреїв: винокуріння, пиво- та медоваріння — майже всі такі заводи знаходилися у руках євреїв. А 1397 млинів губернії — 585 орендували євреї.

Ліс, смола, хліб та м'ясо — у руках подільських євреїв

У містах та містечках 65 відсотків усіх ремісників — євреї, майже усі перевізники (здебільшого — у містах) також були єврейської національності. Була серед євреїв Поділля і прислуга, адже вони релігійний закон непорушний: їжа має бути приготована одновірцями. Маламеди (єврейські учителі) та равини (близько півтисячі осіб) також представляли цю національність на Поділлі.

Майже 80 відсотків шинків та генделиків губернії наприкінці ХІХ століття тримали євреї, як і більшість тодішніх готелів, так званих "постоялых дворов". Всі м"ясники та продавці хліба були євреями, а ще торгували лісом та смолою.

Євреї збільшували чисельність населення губернії

Наприкінці ХІХ століття євреї, що проживали у містах, найкраще "працювали" над приростом населення губернії. Станом на перше січня 1888 року серед євреїв народилося майже дві з половиною тисячі малюків, коли у православних — майже 2200, а серед католиків — трохи більше тисячі. Інтенсивно й одружувалися євреї: 560 шлюбів (православні — 396, католики — 116 шлюбів).

Долучалися і до розвитку освіти: мали 11 середніх навчальних закладів для євреїв на території губернії, та шість відсотків вищих навчальних закладів, були і початкові училища для малюків-євреїв, навчання однієї дитини коштувало у середньому 35 рублів.

Мало злочинців, трохи повій

Злочинів, як свідчать архівні документи, євреї майже не вчиняли, однак жінки трохи "грішили проституцією". Серед православних — 71, серед католиків — вісім, жодної серед лютеран та 35 повій серед іудеїв було у 1888 році на Поділлі.

З Вінниччини виїхали на історичну Батьківщину

Голокост винищив сотні євреїв Поділля, на території області знаходилися десятки гетто. Після падіння нацистської Німеччини, у 1948 році, лідери єврейської спільноти Палестини проголосили створення Держави Ізраїль згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (раніше ці землі перебували під протекторатом Великобританії), куди почали з'їжджатися євреї з усього світу.

А після розпаду Радянського Союзу у 1991 році відкритими стали кордони, у пошуках роботи та соціальної захищеності розпочався масовий потік євреїв, у тому числі — з Вінниччини, до історичної Батьківщини іудейського народу. Відсоток єврейського населення на Поділлі суттєво зменшився.

Станом на 1939 рік у Вінницькій області проживало шість відсотків євреїв від загальної кількості населення, у 1959 — 2,3 відсотки, у 1970 — два відсотки. Згідно перепису населення у 2001 році у Вінницькій області проживає 3066 євреїв. Це менше одного відсотка від загальної кількості населення області.

Під час написання матеріалу використовувалася праця Віктора Гульдмана "Подольская губерния".

Фото: andy-travel.com.ua