26 лютого в історії Вінниччини та України

1994 року Оксана Баюл завоювала перше українське «олімпійське» золото. Сталося це на XVII Олімпійських зимових іграх у Ліллегаммері в Норвегії, коли Оксані було 16 років. Також вона залишається власницею єдиного українського золота на зимових Олімпійських іграх.

1886 року на Донбасі видобули першу на території Російської імперії ртуть, а саме у Горлівці Донецької області на заводі з переробки кіноварі (Микитівський завод). Друга хвиля популярності Микитівського заводу припала на 1912 рік. З 2001 року комбінат запрацював втретє.

У 1920 році у село Ялтушків Подільської губернії (нині Барського району Вінницької області) вступили частини Червоної армії, що воювала з армією УНР. Влада УНР та штаб армії базувались тоді саме на Вінниччині. З цього моменту почалось захоплення Вінницької області більшовицької владою.

У 1944 році Андрія Мельника ув'язнили у німецькому концтаборі поблизу міста Оранієнбург з активне та послідовне відстоювання ідей української незалежності. У вересні його було звільнено, і він зайнявся створенням антирадянського руху, проте німці не переставали претендувати на українські терени. Тому у 1945 році Андрій Мельник переїхав до Люксембургу, де до кінця свого життя намагався об'єднувати українську політичну еміграцію.

2014 року науковці остаточно підтвердили історичну цінність стародруків, знайдених у Межигір'ї. Вважається, що там зберігалися видання, що датують 16-17 століттям.

Фото: nashigroshi.org

Того ж дня долар вперше досяг позначки 10,50 гривень – це його рекордний історичний максимум на той час.

Того ж дня у Криму тривають акції протестів – загинула одна людина, поранені – десятки.

У 2015 році на Вінниччині чотирирічна дівчинка померла від ускладнень, що спричинив вірус грипу.

Того ж дня Росія заявила, що миру без стрілянини не буває, таким чином насміхаючись з вимог Заходу про припинення бойових дій.

Того ж дня в зоні АТО відбуваються поодинокі збройні провокації – четверо військовослужбовців поранено.

У цей день народилися:

1864 року – єпископ Сімферопольський та Кримський Порфирій Гулевич. Народився він у селі Токарівка, зараз Жмеринський район Вінницької області. Користувався авторитетом серед віруючих, питання про його висвячення на єпископа розглядався українськими православними архієреями з 1925. Брав участь в таємній роботі по організації на Поділлі груп духовенства та віруючих, непідконтрольних владі. Засуджений до смертної кари за антирадянську пропаганду.

1868 року – український актор та драматург Лев Лопатинський. Грав ролі Миколи («Наталка Полтавка» Котляревського), Гната («Назар Стодоля» Шевченка) та Коваля («Рябина» Франка). Автор таких п'єс, як «До Бразилії» (1878), «Беата і Гальшка», «Свекруха» (1899), «Параця» (1901), збірки «Перед і за кулісами сцени».

1919 року – український педагог та викладач Василь Онищук, що родом з села Жабокрич Крижопільського району Вінницької області. Був викладачем педагогіки, психології, географії Бершадського педагогічного училища (1946–1955), завідувачем відділу дидактики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР (1970–1982), лауреатом премії ім. Н. К. Крупської та Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.

Фото: persons-info.com

1931 року – український співак, баритон Олександр Врабель. З 1972 року народний артист УРСР. У репертуарі співака 60 оперних партій, серед них: Ріголетто в опері Дж. Верді; Дон-Жуан в опері В. А. Моцарта; Князь Ігор у опері О. Бородіна; Андрій Болконський у «Війна і мир» С. Прокоф'єва); Гнат у «Назар Стодоля» К. Данькевича, та інші.

Не забувайте вітати – Світлану, Зою, Стефана, Семена, Артема, Ганну та Тимофій!