4 березня у історії України та Вінниччини

У 1918 році Народний комісаріат освіти видав постанову про обов'язкове вивчення у школах української мови. У 1920-х роках радянська влада почала потроху пригальмовувати цей процес. А після ліквідації ВАПЛІТЕ та звільнення Олександра Шумського (прихильника українізації) програма була згорнута остаточно.

1919 року у Вінниці Державна нарада за участю Директорії, уряду та представників партій відкинула вимоги Антанти про зміни складу Директорії (звільнити Петлюру та Андрієвського). В той самий час нарада обговорювала інші варіанти коаліцій для боротьби проти більшовизму.

1939 року на екрани вийшла стрічка Олександра Довженка «Щорс», з Є. Самойловим у головній ролі. Ідею зняти фільм про українського Чапаєва Довженко почув від Сталіна. Вже у 1941 році за цю стрічку Довженко отримав Сталінську премію.

кадр з фільму "Щорс", режисер: Олександр Довженко

У 1944 році розпочалася Проскурівсько-Чернівецька операція, основною метою якої був розгром німецької групи армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштейна. У ході операції радянська армія просунулась на 80-350 км, звільнила значну частину Правобережної України.

1956 року у Вінниці відкрилася масштабна виставка образотворчого мистецтва, на якій було представлено 260 творів живопису та графіки.

1989 року у Києві заснували благодійне товариство «Меморіал» ім. Василя Стуса. Основною метою організації була правозахисна робота і збереження пам'яті про жертви політичних репресій в УРСР. Головою було обрано режисера Леся Танюка. Сьогодні «Меморіал» налічує близько 400 членів.

У 2014 році тисячі українських жінок проходять медичні експрес-курси – вчаться перев'язувати рани, робити штучне дихання тощо.

Того ж дня російський Чорноморський флот блокує українським кораблям вихід до Чорного моря.

Торік США пообіцяли виділити Україні додатково 513, 5 мільйонів доларів.

Того ж дня Рада дала згоду на арешт трьох суддів Печерського суду – Оксани Царевич, Віктора Кицюка та Сергія Вовка.

Того ж дня на шахті Засядька відбувся вибух метану. Загинуло десятеро гірників, доля понад двадцяти – не відома, адже шахта під контролем бойовиків – на території ДНР. Вони відмовились пускати українських рятувальників та медиків на місце аварії.

Фото: focus.ua

Того ж дня обстріли продовжуються. Один військовослужбовець помер, і один отримав поранення.

В цей день народилися:

1815 році – український композитор Михайло Вербицький, автор музики державного гімну України. Дата створення пісні «Ще не вмерла Україна» залишається наразі дискусійною. Текст Павла Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису «Мета», який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року. Ймовірно, це надихнуло о. Михайла написати патріотичну пісню.

1870 році – інженер та конструктор Євген Патон. Серед його творінь – міст ім. Євгенії Бош через Дніпро, Парковий міст через Петровську алею в Києві. Крім того, у роки Другої світової війни він розробив технологію для зварювання сталі, яку використовували для виготовлення танкових башт.

1901 році – композитор та педагог Генріх Літинський, родом з Липовця Вінницької області. У 1947 році за музикально-фольклорними матеріалами М. М. Жиркова та спільно з ним написав перші якутські музично-сценічні твори: оперу «Ньюргун Боотур Стремительный» та балет-казку «Полевой цветок». В подальшому створив оригінальну музичну стилістику, що втілює особливості якутської пісенності без прямих фольклорних запозичень.

1938 році – український кріобіолог Георгій Бабійчук. Народився у селі Ялтушків Барського району Вінницької області. Один з організаторів дослідження з кріобіології в Україні та створення Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України в Харкові. Працює там від 1972 року.

1947 році – доктор фізико-математичних наук Георгій Кобельков, що народився у Козятині на Вінниччині. Автор багатьох робіт, у тому числі класичного навчального посібника «Чисельні методи» (з Н. С. Бахвалова і Н. П. Жидкова, 1987).

1971 році – поет, слем-майстер, один із засновників сучасного поетичного напряму в Україні Леонід Борозєнцов. Народився і проживає у Вінниці. Лауреат і переможець низки міжнародних та всеукраїнських фестивалів, серед яких — Міжнародний фестиваль поезії в Ялті «Сінані Фест» (2007), Міжнародний фестиваль літературних альманахів «Редкая птица» (Дніпропетровськ, 2013).

1971 році – військовик Віктор Ганущак, генерал-майор. Народився у місті Вінниця. Очолював Український миротворчий контингент у Косово, був заступником начальника Головного управління логістики з тилу Командування сил підтримки Збройних Сил України. Працював начальником штабу-першим заступником командувача Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних Сил України. З 29 жовтня 2013 року призначений начальником управління Східного територіального командування внутрішніх військ МВС України.

До речі, у Білорусі 4 березня відзначають День міліції.

Не забувайте вітати – Євгена, Максима, Богдана та Микиту!