8 березня в історії України та Вінниччини

8 березня 1169 року почалася облога Києва князем Андрієм Боголюбським (його вважають основоположником майбутньої Московської держави). Кияни тримали облогу міста 4 дні, але згодом здалися, чекаючи милості від нового князя. Проте замість милості Андрій Боголюбський спустошив Київ, обікрав церкви, вивіз золото. Такого спустошення Київ не знав навіть за татарських навал. Це вперше цінні речі з Києва перевезли до Москви, згодом це перетворилося у звичку.

1910 року комуністка Клара Цеткін запропонувала відзначати Міжнародний жіночий день. Малося на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і процесії, залучаючи громадськість до своїх проблем. У 1977 році, за ініціативою СРСР, ООН визначала 8 березня Міжнародним днем боротьби за права жінок та міжнародний мир. Наразі цивілізовані країни світу, зокрема європейські та країни американського континенту, відзначають День матері. Дискусії про святкування Дня матері в Україні неодноразово виникають, проте на офіційному рівні це свято поки що не закріплене.

Фото: uamodna.com

У 1946 році почався псевдособор Української Греко-католицької церкви у Львові. Собор — це план радянського керівництва по знищенню УГКЦ. На соборі були присутні три ніби-то греко-католицьких священика — з Перемиської, Станіславської та Львівської єпархій. Насправді, ці священики напередодні собору перейшли на російське православ'я, тобто фактично долю греко-католиків вирішували без них. А рішення на Соборі ухвалили таке — розірвання всіх стосунків з Ватиканом та злиття з російською православною церквою Московського патріархату. Тільки з проголошенням незалежності України, УГКЦ відновила свою діяльність.

2014 року в Криму російські військові намагалися розстріляти український прикордонний літак. Завдяки маневрам, пошкоджень вдалося уникнути.

Того ж дня полковник української міліції Сергій Колбін разом з севастопольським підрозділом "Беркуту" перейшли на бік окупанта. Тепер вони відстоюють інтереси російських військових.

Того ж дня кримські жінки влаштували мітинг та пройшлися ходою по головних дорогах Криму. Виступали мітингувальниці проти російської окупації.

Торік керівництво Української православної церкви Московського патріархату юридично визнали Крим російським. У власність російської церкви було передано дві кримські єпархії.

Того ж дня бойовики не припиняють обстрілів. Загинув один український військовослужбовець, ще троє отримали поранення.

В цей день народилися:

1761 року — польський письменник, історик та політичний діяч Ян Потоцький, що народився у с. Пиків, нині Калинівського району Вінницької області. Мандрівник Європою, Азією. Правнук останнього гетьмана з роду Потоцьких – Юзефа Потоцького. Час від часу жив у Тульчині. Автор 24 великих праць з різних галузей знань. Йому належить ґрунтовна праця «Давня історія Поділля» (1805), з якої розпочалося краєзнавче вивчення регіону. В останні роки свого життя під впливом важких фізичних і моральних мук він впав у меланхолію. Покінчив життя самогубством. Поховано письменника в с. Пиків. 17 жовтня 2014 р. у с. Уладівка Літинського району Яну Потоцькому відкрито пам'ятний знак.

1921 року — видатний український скульптор, заслужений художник України Інна Коломієць. Перша популярність до Інни Коломієць прийшла зі статуеткою, переповненою глибокого змісту, «Перша літера» (1953 рік), яка була випущена мільйонними тиражами. Мистецтво Інни Коломієць то жартівливе (весела іронія «Енеїди»), то безмежно драматичне (цикл робіт «Чорнобиль», «Річки»), то філософське (пам'ятник композиторам Максиму Березовському та Дмитру Бортнянському у Глухові). З початку 70-х через заборону від органів КДБ Інна Коломієць стала «невиїзною», але продовжила чимало подорожувати територією СРСР.

Фото: uk.wikipedia.org

1938 року — балетмейстер, засновник ансамблю пісні та танцю "Дністер" Мар'ян Романюк. Хореографічні постановки Мар'яна Романюка «Обжинки», «Метелиця», «Гуцульський танець», «Аркан» базуються на фольклорних традиціях та обрядових звичаях Буковини та Поділля. У програмі ансамблю «Дністер», окрім українських народних танців, були молдовські «Жайворонок» і «Молдаваняска», угорський танець «Чардаш», російські «Балалайка», «Кадриль» і «Російський сувенір». Для багатьох танців Мар'ян Романюк розробляв ескізи костюмів.

1944 року — український архітектор Леонід Прибєга. Народився у селі Лука-Мелешківська, що на Вінниччині. Дійсний член Української академії архітектури. Член Національної спілки архітекторів України, почесний президент Українського комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS). Видав кілька публікацій про архітектуру в Україні.

1960 року — прозаїк та публіцист Вадим Вітковський. Народився у селі Борівка Чернівецького району Вінницької області. Головний редактор журналу "Вінницький край". Член Національної спілки журналістів (1983), Національної спілки письменників України (2012). Автор і співавтор десятків художньо-документальних книг, краєзнавчих розвідок, що ґрунтуються на ексклюзивних архівних даних, а також белетризованих видань, нарисів, спогадів і збірок гумору.

1982 рік — українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, що народилася у місті Вінниця. Твори Катерини Калитко друкувалися в періодиці, зокрема, у журналах «Світо-Вид», «Українські проблеми», «Молода Україна», «Кур'єр Кривбасу», «Radar», з'являлися в антологіях та альманахах: «Привітання життя», «Гранослов», «Початки. Антологія молодої поезії» (1998), «Молоде вино» (2000), «Колекція» (2001), «Українська поезія ХХ ст.» (2001), «Багатоголосся. Подільська поезія ХХ ст.» (2002), «Найкращі вірші про кохання. Чоловічий примірник» (2007), «Дві тонни» (2007), «Чорне і червоне: Сто українських поеток ХХ сторіччя» (2011), «М'якуш. Антологія української смакової поезії» (2012) та інших.

Не забувайте вітати — Володимира, Олександра, Миколая, Сергія та Олексія!