У селі Четвертинівка Тростянецького району, яке відоме на всю Україну подіями 1652 року, коли військо Богдана Хмельницького разом з кримськими татарами розбили польське військо, планують створити заповідник, повідомляє кореспондент Vlasno.info.
У червні 1652 року під час битви козацько-татарськими військами командував Богдан Хмельницький. Військо Речі Посполитої вів Марцін Калиновський. Битва закінчилась повним розгромом польського війська. В історії ця подія запам'яталася, як битва під Батогом або Батозька битва.
Передумовою цієї битви стало те, що в Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь наприкінці 1651 року на Подніпров'ї, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання.
Наприкінці квітня 1652 року у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана із старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій із Польщею. За попередньою домовленістю кримський хан прислав до кордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору.
Польський уряд, дізнавшись про плани Томаша Хмельницького (син Богдана Хмельницького) зробити похід у Молдавію, наказав Марціну Калиновському розбити козаків. Поблизу Батога на березі Південного Бугу, в долині недалеко від міста Ладижина, Марцін Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 50-тисячним військом.
1 червня 1652 року війська козаків та татарів оточили польське військо. Розпочався генеральний штурм польського табору вранці 2 червня.
Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою розбило опір супротивника, увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася, розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Марцін Калиновський наказав піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон. Томаш дав наказ підпалити копиці сіна, щоб поле бою освітили.
Поляки тримались до останнього. Після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна, доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули.
– Сьогодні у Четвертинівці існує музей, де розповідається про Битву над Батогом. Тут ви можете побачити предмети тих часів та зброю, яка використовувалася під час битви. Також в музеї ви дізнаєтесь про життя селян у XIX році, історію села та про Голодомор. У майбутньому тут планується створити цілий заповідник, який буде присвячений цій боротьбі, – каже місцевий мешканець Ярослав.


Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до нашої ери. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини. Кордон знову проліг по ріці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти. До початку липня 1652 року на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.
Фото: Вікіпедія
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter