13 березня в історії України та Вінниччини

1669 року гетьманом Лівобережної України та московським царем було підписано Глухівські статті. Угода складалася з 27 пунктів, які врегульовували відносини між Московським царством та Гетьманщиною. Кількість реєстрових козаків сягала 30 тисяч, а гетьманський уряд не міг самостійно встановлювати прямі міжнародні відносини з іншими країнами, тільки через московського царя. Це був ще один крок до зменшення автономії Гетьманщини.

Глухівські статті, фото: cdiak.archives.gov.ua


1919 року у Жмеринці відбулася невдала спроба більшовицького повстання робітників і селян, незадоволених владою Директорії. Заколот був ліквідований українськими військами, але участь у ньому залізничників паралізувала роботу цього важливого транспортного вузла, що в подальшому сприяло падінню влади УНР.

У 1933 році у селі Комарів Вороновицького району Вінницької області зафіксовано факт людоїдства 4-річної дитини.

У 1948 році Українська вільна академія наук переїхала з Німеччини до Канади, почався новий етап. З'явилась вільна академія наук у Києві у 1918 році, але через масові арешти науковцям довелося виїхати за кордон. Новим президентом обрали Леоніда Білецького. Сьогодні діє три представництва Української вільної академії – у Канаді, у США та в Німеччині.

2014 року у Криму агресори з бронетранспортера демонстративно обстріляли український прикордонний літак.

Того ж дня Верховна Рада України ліквідувала внутрішні війська та створила Національну гвардію.

Того ж дня Росія почала масові бойові навчання на кордонах України. Таким чином обґрунтувавши російську техніку на українських кордонах.

Торік Володимира Путіна шукають вже 2 дні. Ходять чутки про його хворобу.

Того ж дня Петро Порошенко підписав угоду з десятьма країнами про постачання до України летальної зброї.

Того ж дня 58 разів обстрілювали позиції АТО, в тому числі двічі – населені пункти. Загиблих немає, проте двоє бійців поранено.

В цей день народилися:

1866 року – український громадський і політичний діяч Олександр Салковський, міністр внутрішніх справ Директорії УНР. Народився він у селі Старий Потік, тепер Потоки Жмеринського району на Вінниччині. У 1921–1923 роках був редактором щоденника «Українська трибуна» у Варшаві, місячника — «Трибуна України» та тижневика «Українська справа», співробітничав у галицькій газеті «Діло». У статтях, опублікованих у періодиці, також у збірнику «Нова Україна» розвивав ідеї україно-слов'янського федералізму. Виступав під псевдонімами О. Хоменко, О. Паський. Автор спогадів «На порозі Гетьманщини».

1886 року – український політичний діяч Андрій Макаренко. У період Української Держави — директор департаменту в міністерстві залізниць. Співорганізатор повстання проти гетьмана і член Директорії УНР. В 1928-29 Макаренко разом з Андрієвським і Швецем створили Українську Національну Раду за кордоном (УНРЗ), яка мала стати центральним представницьким органом наддніпрянських українців у еміграції.

1941 року – вчений у галузі медичної біології Андрій Ващук, заслужений учитель України. Працює у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова викладачем медичної біології. Основний напрям діяльності вченого спрямований на реалізацію творчого потенціалу обдарованої молоді, впровадження нових педагогічних технологій для забезпечення особистісно орієнтованого навчання та виховання ліцеїстів.

1946 року – живописець, член Національної спілки художників України Степан Касевич, народився у селі Тиманівка Тульчинського району. Учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1986 р. Персональні виставки – у Бершаді (1997, 2010), Вінниці (2004, 2006). Основні твори: «Рідна сторона», «Відгриміли бої», «Зима на Поділлі», «А солдат спить вічним сном», «Під мирним небом». Окремі полотна знаходяться у Вінницькому художньому фонді та Бершадському краєзнавчому музеї.

картина "Пізня осінь" Степана Касевича


1979 року – українська поетеса та художник-ілюстратор Юлія Броварна, що родом з міста Вінниця. Вона є авторкою збірки віршів „Життя різнобарвні скельця". Друкується в періодичних виданнях України. Зокрема, її твори публікувалися у журналах „Дніпро", „Вінницький край", колективних збірок і альманахів — „Взмах крыла" (Вінниця, 2003)[15], Стожари» (Вінниця, 2004), «Маскарад» (Вінниця, 2004), «Експрес Молодість» (Вінниця, 2010), до видання Ліриків Transcendent'a «Книга лирики» (Вінниця, 2013) та ін.

Не забувайте вітати – Сергія, Миколу, Марину та Василя!