19 березня в історії України та Вінниччини

1925 року у Гайсині Подільської губернії (нині Вінницька область) відбувся суд над керівниками окружного військкомату. Їх судили за переслідування військкора, який викрив їхні посадові злочини (зловживання владою, порушення службових обов'язків, знущання над червоноармійцями та розкрадання військового майна). Начальника військкомату та його заступника засуджено до ув'язнення строком на 3 роки з конфіскацією майна та на 2 роки позбавлення виборчих прав після відбуття ув'язнення.

У 1918 році тіла 18 бійців Студентського куреня Армії УНР, які загинули в бою з більшовицькими військами поблизу станції Крути, були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі у Києві. Ідея вшанування пам'яті цих студентів належала особисто Михайлу Грушевському.

Того ж дня, 1918 року, на ІІ Всеукраїнському з'їзді Рад у Катеринославі (нині Дніпропетровськ) було прийнято рішення про визнання Донецько-Криворізької республіки частиною України, щоправда радянської. Спочатку ця республіка мала увійти до складу Росії, але радянське командування вказало на недоцільність цієї ідеї і Донецько-Криворізька республіка увійшла до складу України.

У 1919 році у Жмеринці (Вінницької області) відбулося збройне повстання проти влади Директорії. Наступного дня до міста увійшов Таращанський полк Червоної армії. З переходом Жмеринки до більшовиків Південно–Західний фронт був відрізаний від решти української армії. Крім того, втрата залізничної лінії Жмеринка—Проскурів призвела до розпорошення українського державного центру.

1921 року в селі Малі Міньки поблизу Базару у ході Другого Зимового походу в бою з радянськими військами зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. 22 листопада 1921 року в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії. Серед них був і уродженець Ладижина Зиновій Губенко. Пам'яті цих подій споруджено Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору.

У 1929 році Секретаріат Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету задовольнив 40 клопотань місцевих органів влади про закриття „за чисельними проханнями трудящих" церков і синагог. Серед них – по дві синагоги у Тульчині, по одній у селі Кузьминому та місті Вапнярка на Тульчинщині, одна у Вінниці, а також Олександро-Невська церква у Жмеринці.

Олександро-Невська церква у Жмеринці, фото: igotoworld.com


1944 року німецький каральний загін спалив 290 дворів села Яцківці Літинського району (Вінницька область), загинуло 34 жителі.

2014 року в Криму російські військові пожвавили активність. Кількість штурмувань та обстрілів збільшилася.

Того ж дня Україна хоче запровадити візовий режим з Росією.

Торік у Києві створили громадську організацію з захисту прав споживачів, яка буде слідкувати за якістю продуктів на полицях у магазинах.

Того ж дня в офіс "Укртранснафта" увірвалися невідомі та спробували змінити її керівника Олександра Лазорка.

Того ж дня позиції АТО обстріляли 17 разів. Попри це, втрат немає, лише один військовослужбовець отримав поранення.

У цей день народилися:

1895 року – український поет, перекладач, публіцист та громадський діяч Максим Рильський.

Максим Рильський, фото: ukrlit.vn.ua


1899 року – козак 3-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу Зиновій Губенко. 17 листопада

1930 року – українська письменниця-шістдесятниця Ліна Костенко, яка відмовилася від звання Героя України.

1970 року – українська письменниця Тетяна Пакалюк, що народилася у місті Вінниця. Цілеспрямовано писати для дітей розпочала з 2005 року, а вже 2006 побачила світ перша її книга «Як бобер і їжаки мандрували вздовж ріки», видана за підтримки друзів та рідних. Книги «Про вперту Анюту і смачну отруту» і «Радо зустріча діток наш веселий дитсадок» в травні 2010 року були відзначені другим місцем на десятому ювілейному обласному конкурсі «Найкраща книга року» в номінації «Література для дітей та юнацтва», а в 2011 році на цьому ж конкурсі книга «Не хочу читати» відзначена першим місцем і премією.

1972 року – український політик Руслан Лук'янчук, що народився у селі Горбанівка Вінницької області. Політичну діяльність розпочав у рядах Всеукраїнського об'єднання «Громада», де в 1998 році був обраний до складу Ревізійної комісії. У 2000 році вступив до партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». З серпня 2002 року до 2006 року — помічник-консультант народного депутата України (Олександра Турчинова).

Не забувайте вітати – Олену, Максима, Аркадія та Костянтина!