Вінницька дизайнер Олена Шиян цього року дебютувала зі своєю колекцією «Особлива» на Вінницьких тижнях моди. В індустрію моди вона «ввійшла» з крісла банкіра: змінила успішну кар'єру банківського працівника на модельєра-дизайнера. Кореспонденту Vlasno.info Олена розповіла про те, чи просто було зробити настільки крутий поворот у житті, що їй радили створювати та кому вона подарувала б свою сукню.

Хотіла бути слідчим, адвокатом, дизайнером, а стала фінансистом

Ще змалечку Олена розмальовувала зошити зображеннями принцес в розкішних сукнях і обирала серед них найкращу. Проте, коли прийшла пора визначатися з професією, вона стала фінансистом за порадою батьків.

– Коли говорила батькам, що хочу бути дизайнером, вони казали: ну, що ти швачкою будеш? Ні, краще фінансистом, бо це перспективна робота, - розповідає Олена.

Після навчання нинішній дизайнер вишуканих суконь пішла працювати до банку. Кар'єрними сходами рухалась швидко, оскільки творчість «включала» і у банківській справі. Ще до кінця першого року роботи стала старшим економістом відділення.

– Паралельно я створювала для себе якісь речі: проектувала їх, знаходила майстрів, які втілювали в життя мої фантазії в життя. Першою сукнею стала біла з червоною вишивкою, - розповідає.

Перші сукні, які дизайнер створила до повноцінної колекції

Змінити роботу Олена хотіла завжди: відчувала внутрішній дискомфорт. Але батько завжди відмовляв. Мовляв, ще встигне, а зараз має роботу, де її поважають і цінують. І Олена здавалась. Змога віддатись творчості випала під час декретної відпустки: Олена захопилась створенням оригінальних прикрас – шпильок для волосся, віночків, обручів. Це перші речі, які в неї почали замовляти друзі для себе та дітей.

– Прибутком це назвати важко: найбільша ціни за прикрасу — 50 гривень, якраз затрати на матеріали, - пригадує Олена.

Можливість змін прийшла раптово і трагічно: три роки тому загинув батько. І як каже сама дизайнер, зупинити її вже не було кому. А оскільки наважитись на кардинальні зміни одразу не могла, вирішила робити їх поступово: звільнилась з одного банку і пішла працювати до іншого:

– Але для мене це було вагомим: я нікого не послухала і зробила по-своєму. Це був один з перших кроків становлення свого шляху.

Фінансист, який не вміє рахувати власні гроші

Олена жартома називає себе чоботарем без чобіт, оскільки рахувати власні кошти не вміє.

– В людині немає професії – є її характер, стан. І те, яку професію ми собі обираємо, часто з характером не співпадає. Я люблю прекрасне і вважаю, що людина має жити сьогодні, насолоджуватись сьогодні, отримувати від цього задоволення, любити, ображатися, прощати, - говорить із захопленням дизайнер.

 Дизайнер також створює однакові образи для мами і доньки – тренд, який кілька років ввійшов в моду і актуальний дотепер

Відкладених коштів на першу колекцію у неї не було. Але і кредит вона не брала – допомагали друзі та рідні.

– В мене не було «золотого» капіталу, який лежав і чекав колекції. Я не прораховувала її заздалегідь. Але в один момент згуртувала свою команду, майстрів, і ми зробили колекцію за два місяці. Хоча одну сукню майстер вишиває від тижня до місяця, терміни я скорочувала. Можливо, десь ми недопрацювали, бо деякі речі закінчували уже після показу.

Пошила б сукню для королеви і подарувала б вишиванку для українського фільму

Ще до першої колекції Олена створювала сукні, образи, в яких жінки поставали ніжними, жіночними та романтичними. На їх створення її надихали фільми на історичну тематику та музика. Інколи образи майбутніх суконь приходили спонтанно, а інколи - снились.

– В мене є чорна сукня з трояндами. До її створення я побачила в магазині просто тканину і одразу в уяві мені «намалювалась» сукня з неї. А для створення зеленої сукні на осінню фотозйомку мене надихнув образ королеви Шотландії Марії Стюарт, також музика кінострічки з шотландськими мотивами, - пригадує Олена.

Олена хотіла б, щоб її сукні одягали сильні і водночас закохані жінки. А для хорошого, якісного українського фільму готова навіть подарувати одну зі своїх суконь.

– Як я уже казала, мені подобається Марія Стюарт, її одягнула б із задоволенням. І на Софію Потоцьку пошила б сукню. Хоча вона дуже суперечлива постать. Але у жінці, яку запам'ятали на століття, не може не бути сили.

Олена Шиян захоплюється створенням неповторних образів для жінок

Радили створювати речі, які можна носити

Колекція Олени Шиян нестандартна. Дизайнер пропонує жінкам вишукані речі, які, можливо, не підходять на щодень.

– Досвідчені колеги говорили, що якщо на другий день до тебе не побіжать за сукнями, тоді не варто цим займатися. Знаєте, якби я шила звичайні сукні, може, за ними хтось і прибіг. Але ж ми не продаємо пиріжки, які щодня хтось хоче їсти! Мені достатньо того, що люди побачили, що я зробила і оцінили. Було багато схвальних відгуків, повідомлень, дзвінків. Зараз люди звертаються. Хай не за сукнями з колекції, але просять створити щось для них особисто, - каже дизайнер.

Олена щиро дивується, чому її речі не можна носити щодня. На її думку, це якийсь стереотип, який люди самі собі нав'язали. Адже вишиванку можна одягнути і на прогулянку, і на роботу. А завтра з тебе візьмуть приклад інші.

– Проблема в нас самих: наскільки ми розкуті, наскільки любимо себе і не боїмося проявити. Я виходила у своїх сукнях на прогулянку. Якось одягнула довгу, «в пол». І так було приємно, коли якийсь дідусь підійшов і каже: «Боже, доця, яка ти гарна, дай я на тебе подивлюсь». Я думаю, такі емоції людей варті того, щоб ми виглядали гарно, - переконана дизайнер.

Фото зі сторінки у соцмережі Олени Шиян