Напередодні різдвяних свят вони знову шиють костюми, збираються колядувати і їдуть вітати своїх шанувальників. Фольклорний гурт дівчат, що за 10 років полюбився вінничанам голосною українською піснею і старовинним подільським вбранням, готується до Різдва. Про усі тонкощі робочого процесу розповідала засновник і керівник гурту «Мокоша» Юлія Васюк кореспонденту Vlasno.info.

– Що стало поштовхом до створення гурту?

– Одного разу я заспівала кілька народних пісень із двома студентками. Вийшло дуже гарно. І в той момент вирішила створити свій дівочий колектив, тому що для українського фольклору характерний гуртовий спів , а не сольний. Так, у 2007 році на базі вінницького училища імені Леонтовича був заснований етно-фольк гурт «Мокоша». Його учасниками стали мої учениці. А поштовхом до створення колективу послужила любов до українських звичаїв і традицій. Так як вокал – це справа мого життя, то я не бачила для себе інших співочих напрямків, окрім народної пісні.

– А чому саме така назва? Хто її обрав?

– Мокоша – це давньослов'янська богиня материнства, жіночності, покровителька гарного врожаю. Для язичників вона була ще й оберегом. Так як ми виконуємо пісні ще й дохристиянської доби, тому з'явилася така назва. Довго радилися, але обрали всі разом.

– На сцені «Мокоша» вже 10 років. Як за цей період змінювався склад гурту?

– Так як це навчальний колектив, то його склад змінний. З 2007 року в мене є вже сім «випускниць-мокош». З усіма ними я в прекрасних стосунках. Думаю, що моя праця недаремна , бо кожна з них зараз працює за фахом, а деякі дівчата вже й мають і свої гурти. Зраз колектив «Мокоша» налічує 10 учасниць.

– Чимало вінничан вже давно стали прихильниками творчості колективу. Розкажіть, будь ласка, як вдалося завоювати їхню любов?

– Головним натхненником для мене є родина. Особливо, найрідніші – мати Тетяна Васюк і донечка Софійка. Вони завжди поруч зі мною і надають колосальну підтримку. А завоювали своїх шанувальників тільки тому, що самі отримуємо задоволення від того, чим займаємось. Дуже вдячні вінничанам, які поважають українську пісню. Для них «Мокоша» завжди з радістю і любов'ю буде працювати і вкладати душу у кожен свій виступ.

– Декілька слів про ваш репертуар, як ви його обираєте?

– Більша частина репертуару – це автентичні Подільські пісні. Їх ми взяли з уст наших дідів і прадідів. Крім того, тісно співпрацюємо з Обласним центром народної творчості, який ділиться з нами своїм «золотим фондом». Що стосується репертуару, то він дуже різноманітний: тільки робочих пісень у нас майже 150, не враховуючи сезонних: колядки, щедрівки, веснянки... Близько трьохсот пісень виконуємо.

– Скільки часу займає підготовка і репетиція «Мокоші»?

– Усі ми живемо в одному гуртожитку, тому репетируємо увесь вільний час. Як тільки дівчата приходять з пар, вони мають трохи вільного часу аби підкріпитися і перепочити, а потім починаємо збиратися. Інколи репетиції затягуються аж до пізньої ночі.

– Хто створює костюми для виступів і скільки коштів на це витрачається?

– Для студентів сценічний одяг, як правило, проектую я: підбираю яскраві кольори, символи, хорошу тканину. Намагаюсь, щоб все було у традиційних канонах. У дівчат, як і у кожного артиста, є вбрання, яке вони шили самі. Деякі костюми нам оплачує училище. А інколи вишиті сорочки і українські хустки презентують наші шанувальники. Бувають випадки, коли самі знаходимо у шафах прабабусь гарні старовинні речі. В цьому вбранні часто виступаємо закордоном. На плечах із бабусиною хусткою я сфотографувалась в Парижі біля Ейфелевої вежі.

– А де ще бували за кордоном і, який прийом запам'ятався найбільше?

– «Мокоші» побували вже в Молдові, Білорусії, Польщі. Особисто я виступала ще й в Іспанії на тижні української культури. Найтепліше і найкраще нас зустрічали в Литві, там виступала наша маленька "Макоша ". Ми були дуже вражені надзвичайно теплим прийомом. Усі люди були привітними, залюбки слухали українських пісень, весь час з нами фотографувалися. Литва запам'яталась найбільше.

– У вас є вже два кліпи, а скоро виходить ще й третій. Хто допомагає їх знімати, чиї ідеї втілюєте?

– Безумовно, що такі наші проекти як запис аудіо, зйомки відеокліпів, різні фотосесії — все здійснюється за власний кошт. Нам дуже непросто, але розуміємо, що себе необхідно презентувати, тому вкладаємо в цю роботу свою душу, сили, фінанси. Ми хочемо популяризовувати українську культуру, пісню. Третій кліп буде різдвяний – відео на тему «Щедрика» Леонтовича власного аранжування. Ідея сюжету відеокліпу – моя задумка, але радимось усі разом.

– Де цього року «Мокоша» святкуватиме Різдво?

– 10 січня будемо співати у Києво-Печерській Лаврі на Всеукраїнському фестивалі "Різдвяний передзвін". А потім через чотири дні відбудеться Вінницьке обласне свято «Різдвяне диво», там ми і презентуємо власне аранжування за мотивами " Щедрика". 15 січня будемо брати участь в Обласному святі імені Степана Руданського в Калинівці.

– Чого ви побажаєте читачам нашого сайту?

– Колектив «Мокоша» щиро вітає усіх вінничан з Різдвом Христовим і прийдешніми святами. Бажаємо у Новому році міцного здоров'я, успіхів і наснаги в роботі. Нехай цьогорічні зимові свята будуть прекрасними!