Уже майже 30 років Галина Заєць відроджує старовинне українське ремесло – рогозоплетіння на Вінниччині. Рогоза в руках майстрині перетворюється на корзинки, сумочки, капелюшки, обереги, іграшки, килимки та навіть капці. Свої вироби майстриня робить не лише для виставок та конкурсів, а й користується ними в побуті.

Галина Заєць

У відроджені старовинного українського ремесла Галині Антонівні допомагають її учні, які із захопленням освоюють техніку виготовлення виробів із рогози. Галина Антонівна — керівник гуртка декоративно-ужиткового мистецтва, працює одночасно у двох сільських школах — в Щітках та Писарівці. Зараз вона активно готується до чергової виставки, але знайшла час поспілкуватися з кореспонденткою Vlasno.info.

— Ми щороку беремо участь у різних виставках. От зараз готуємося до Дня Незалежності України і нам замовили зробити дідуха. Для виготовлення дідуха ми використовуємо різні трави, квіти, злаки і звісно – рогозу, - розповідає Галина Антонівна. - Я також, завжди стараюся, щоб був якийсь цікавий сюжет, тому коло дідуха будуть стояти фігурки курочки і півника... Ось розкриваю вам такі секрети.

Галина Антонівна з усмішкою згадує про подорож, яка познайомила її з рогозоплеттінням:

― Прийшла працювати до школи у Щітки коли мені було 30 років. Мені дали гурток декоративно-прикладного мистецтва. Через якийсь час наш гурток нагородили путівкою до табору в Одесу. Там проводилися різні майстер-класи, але мою увагу привернуло саме рогозоплетіння. Був майстер з Тернополя, також зі своїм гуртком, і він показав мені як плести капелюха з рогози. Основне, що я навчилася робити – стрічку: основний узор, яким можна зробити будь-який виріб. У таборі я вперше взяла рогозу в руки. Але вона мені настільки сподобалась, своєю еластичністю, м'якості і міцністю, що я її полюбила на все життя.


Так, після одного уроку, Галина Антонівна почала розробляти власні вироби. В той час інтернету ще не було, тому вчитися потрібно було самотужки.

— Я собі купила корзинку нашої місцевої майстрині і дивилася, як вухо прив'язане (тобто ручка), як дно зроблене, ось наприклад, стовпчиком... І все, мені не потрібно було, щоб мене хтось вчив. Може мені допомогло те, що я за освітою художник-оформлювач, - каже пані Галина.

На думку майстрині, промисел занепав через те, що всі вироби були однієї моделі, здебільшого трапецевидні корзинки і використовували тільки декілька узорів. Людям така одноманітність не цікава, тому вироби зі шкіри і пластику витіснили рогозу.

— Зараз я помічаю, що вироби з рогози повертаються. І було б добре, якби швидше, бо зараз таке забруднення пластиком, що це жах. А вироби з рогози – екологічно чисті. Рогоза не токсична ні при спалюванні, ні при гноїнні, - каже Галина Антонівна.

Для плетіння використовують торішню рогозу. Тому правильна заготівля рогози – це один з найголовніших етапів. За словами майстрині, заготівлю проводять з кінця серпня до кінця вересня. Саме у цей період вона найякісніша. Рогозу зрізують під корінь. Робоча частина – до листя. Потім рогозу сушать на сонці і зберігають на горищі до наступного року.

Заготівля рогози – це не менш цікаве заняття ніж саме виготовлення виробів, — стверджує майстриня:

— Заготовляти рогозу мені допомагає чоловік. Привозить, розвантажує... Це не такі вже і труднощі, це звичайний робочий процес. Діти дуже люблять заготовляти рогозу, це для них ціла подія. Це ж свіже повітря, природа.


Виготовлення виробів починається з ескізів і задумок. У Галини Антонівни навіть є спеціальна папка ідей. Потім потрібно виготовити форму, зазвичай вона виготовляється з дерев'яних дощечок. Торішню рогозу потрібно полущити, замочити чистою гарячою водою і вже можна починати плести. Працювати потрібно тільки з вологою рогозою. Готові вироби не потребують ніякої обробки, їх одразу можна використовувати за призначенням.

— Я не додаю ніякої хімії, не фарбую і не вибілюю. Для оздоблення використовую листя рогози. Учні люблять оздоблювати вироби кольоровими стрічками або нитками, - розповідає Галина Антонівна.

Майстриня розробляє та виготовляє різні моделі корзинок, кошиків, барильця, сумочки з короткими і довгими ручками, лапті, чоловічі і жіночі капелюхи з різними узорами, килимки, обереги, новорічні іграшки, коники, ляльки і навіть різдвяний вертеп.



За словами майстрині – унікальність рогозоплетіння полягає в тому, що саме рогоза дає можливість виготовити будь-який виріб. І найголовніше — вироби з рогози мають цілющі властивості:

— Був у мене такий випадок. Щороку, біля Краєзнавчого музею у нас проходить виставка. До мене підійшла жінка і дуже скаржилася, що у неї ноги болять... Так болять, що не може нічого взутися. От і купила вона в мене ці капці з рогози. Наступного року вона знову прийшла на виставку і каже мені: «Знаєте, я сходила ті капці до рубчика... І латала їх, і знов ходила — і мені стало легше».


Рогозоплетіння сприяє як фізичному так і розумовому розвитку дітей. Добре розвивається творча уява, логіка та дрібна моторика рук. Тому батьки охоче віддають своїх діток в гурток до майстрині. Зараз у неї навчається близько 60 учнів з двох сіл. Це 5 груп по 10-15 чоловік. Учні досягають неабияких успіхів у цьому ремеслі, беруть участь у різних виставках, конкурсах, займають призові місця.

— Прийшов до мене на заняття один учень з погано розвиненою моторикою рук. І в нього така погана стрічка виходила... В інших хлопчиків добре виходить, а в нього зовсім погано. Але він не покинув навчатися і все таки доробив цей перший виріб. Потім він сам вдома працював на літніх канікулах і на наступний рік знову до мене прийшов. Так через півтора-два роки занять в гуртку в нього дрібна моторика розвинулася. І він і його мама помітили, що в нього і почерк покращився і навчатися став краще. Тепер він став майстром рогозоплетіння. Він самостійно вдома працював. Приходив до мене консультуватися брав форми, які не міг сам виготовити..., - розповідає пані Галина.

— А до неслухняних, непосидючих хлопців я знайшла теж свій підхід. Я кажу їм, хлопці, рогоза – це біоенергетичний матеріал. Він всю вашу енергію вбирає. І якщо у вас думки погані, ви все у виріб віддасте, і замість того, щоб виріб був лікувальний, він може принести людині шкоду. Тому ви маєте дуже старатися, щоб у вас не тільки поведінка і розмови були хорошими, а навіть думки, — ділиться своїм досвідом майстриня.

Вартість виробу з рогози залежить від складності роботи. Наприклад корзинка може коштувати від 100 гривень до 500 гривень. Більшість виробів продаються на виставках. Вироби на замовлення майстриня робить рідко, часу бракує.

— Я все це роблю не для того, щоб якось прославитися. Я роблю для того щоб принести людям радість, щось цікаве запропонувати. Бізнес на цьому я не будую. У мене ціль – щоб цей промисел не згас, - каже Галина Антонівна.

Фото Юлії Заєць