У броварні в місті Бар пивоварі можуть приготувати пиво навіть для найвибагливіших гурманів. Напій із запахом тропічних фруктів, какао, ванілі й навіть вистояного хересу вже полюбився багатьом любителям пива. Про це Vlasno.info розповів пивовар Євгеній Вальчук.

– Серед моїх друзів пиво завжди було одним з найулюбленіших напоїв. Ми часто відвідували різні фестивалі й знаходили масу знайомих, які ділились досвідом пивоваріння. Коли почали більше цікавитись цим питанням, виявилось, що у Вінницькій області як такої пивоварні, яка б готувала справжнє пиво без жодних штучних домішок, немає. Так два роки тому й виникла ідея створити «Барську броварню». З друзями зібрались, купили всю необхідну техніку, продукти, і вирішили приготувати наше власне пиво. Перша наша варка була наприкінці червня 2015 року, – розповідає Євгеній Вальчук.

Найголовніше в приготуванні пива – це чистота, оскільки «молоде» пиво дуже вразливе до всіх зовнішніх факторів. Якщо приготувати його не в належних умовах, за кілька днів уся готова продукція може просто скиснути й стати непридатною для споживання.

– Наразі ми в пошуку ідеального рецепта, жодне наше пиво не схоже на попереднє, оскільки всі рецепти приготування пива ми створюємо самі. Звісно, є певна база, від якої не можна відходити: вода, солод, дріжджі й хміль. Але над рештою цікавих компонентів ми постійно працюємо. Постійно створюємо щось цікаве й унікальне. Вітчизняні інгредієнти, на жаль, не дуже якісні, тому все замовляємо з-за кордону. Звісно, у процесі були помилки, але ми постійно над ними працюємо й з кожним разом у нас виходить усе краще й краще, – говорить пивовар.

Від моменту як пивовари починають готувати пиво й до часу його повноцінного споживання має пройти не менш як місяць.

– Сьогодні ми приготуємо пиво «Чотири солоди». Спочатку наливаємо необхідну кількість води й чекаємо, поки вона нагріється до 67 градусів. Потім за рецептом беремо солод чотирьох різних видів, додаємо до води й варимо за цієї ж температури. Потім від води відділяємо солод, уже чисту рідину кип'ятимо годину, додаємо хміль і готуємо ще одну годину за такої ж температури. Далі його охолоджуємо, додаємо дріжджі й ставимо в темну бочку на тиждень. Через тиждень ми його переливаємо в таку ж саму чисту бочку, очищаючи від осаду. Чекаємо ще тиждень. За два тижні вже маємо «зелене» пиво, яке ще не має газів та справжнього пивного аромату. Тоді ми його розливаємо по пляшках. Для того, щоб воно не мало гіркоти й мало справжній дозрілий смак, йому необхідно ще місяць вистоятись у пляшках, – говорить пан Євген. – Щоб надати пиву унікального аромату чи якогось післясмаку, у процесі просто необхідно додати декілька інгредієнтів. Вони можуть бути абсолютно різні – від цедри цитрусів до найгостріших спецій, какао та навіть шматочків дошок від бочки, де було вино херес.

Великі заводи з виготовлення склотари не хочуть працювати з маленькими замовленнями, тому пивоварам доводиться скупляти вже використані пляшки.

– Поки триває варка пива, ми зовсім не вживаємо пива. Але двічі на тиждень до нас проходять друзі, з якими ми відкриваємо декілька пляшечок. До речі, пляшки ми не купуємо, а використовуємо вторинну сировину. Уже використані пляшки ми миємо, дезінфікуємо й заливаємо свіженьке пиво, – додає чоловік.

Від однієї варки виходить близько 20 літрів пива.

– У широкий продаж пиво не йде, оскільки ми не виготовляємо його настільки багато, щоб продавати в магазинах чи на ринку. Як правило, до нас приходять друзі, знайомі й усе приготоване та вистояне пиво розходиться досить швидко. Також часто його в нас беруть на подарунки друзям. Також є люди з Вінницької області, які колись куштували пиво, воно їм полюбилось, тож вони час від часу, будучи в Бару, заїжджають до нас і беруть кілька ящиків, – каже Вальчук.

Я не любителька пива, але навіть для мене Євгенію вдалось підібрати ідеальний смак та аромат. Він спочатку розпитав про мої вподобання, потім відкрив кілька пляшок і влаштував для мене справжню дегустацію. З пивних кухлів доносились найрізноманітніші аромати, я багато нюхала й відпивала по ковтку. Справжнім здивуванням для мене було, що одне з них мені дійсно дуже сподобалось. Це пиво із солодкуватим смаком, легкою гіркуватістю опісля й банановим ароматом.

Фото та відео Мирослави Слободянюк