Після служби в полку "Азов" та поранення Олександр Яремчук повернувся до Вінниці. На цей час він очолює вінницький осередок громадської організації "Цивільний Корпус "Азов". Також займається благодійними і освітніми проектами, проводить виховну роботу з молоддю.

Про роботу та навчання

— Я народився в місті Вінниця. Закінчив школу №30, далі пішов до технікуму на спеціальність "Механік м'ясо-молочного обладнання". Але працювати за фахом як і закінчити навчання не вдалося. Після смерті батька був змушений тяжко працювати, зокрема на будівництві.

Про досвід "майданування"

— Був в Києві на Першому Майдані 2004 року, а також на Другому 2013-14 років. Коли навесні минулого року відбулася анексія Криму, а також почалася збройна агресія на Сході країни, відправився на війну разом з "Правим Сектором". Поїхав прямо з Майдану.

Про "Азов"

— Так склалося, що в мене багато знайомих з Вінниці було членами "Правого Сектора". Так сталося, що вже на Сході стала зрозумілою ситуація зі зброєю. Її в хлопців було мало. Я пройшов вишкіл у складі "Чорного Корпусу" і вступив до "Азову". В кінці минулого літа отримав поранення, проте одужав і продовжив боротьбу з окупантом. У травні 2015 року повернувся за Сходу, а з червня почав організовувати у Вінниці осередок "Цивільного Корпусу "Азов". Зараз в нас метою є, як і в кожної націоналістичної організації, є українізація українців. Як показує досвід, величезна частина населення України не любить країну. Водночас збільшилася кількість ворожої пропаганди в бік "Азову". Наприклад, фейк із затриманими в Москві азовцями. Якщо на нас спрямована пропаганда, значить ми просто стаємо сильнішими, рухаємося в правильному напрямку.

Про ймовірність третього Майдану

— Третій Майдан наряд чи відбудеться, зараз його ймовірність досить мала. Коли є стільки зброї на руках, немає сенсу виходити на якісь демонстрації. Зараз потрібно очікувати замахів, вбивств окремих осіб. Той же постріл по Генеральній Прокуратурі вчора є яскравим доказом.

Про пріоритети українського президента

— Зараз головне — це вміло розставити пріоритети. І Порошенко їх в дану мить розставляє досить невдало: береться за Корбана поки Добкін і Кернес знаходяться на свободі і беруть участь у виборах, виграють. Той, хто зрадив один раз, зрадить вдруге. Боротьба з корупцією в нас завжди вибіркова. Збільшується сума відкату, а якщо людина не платить, на неї заводять кримінальну справу.

Про майбутнє української зовнішньої політики

— Зараз в нас іншого виходу немає окрім руху в бік НАТО. Країні просто викручують руки. Я взагалі підтримую тільки ті союзи, які не шкодять національним інтересам. А для вступу в Альянс потрібна цілісність територій нашої держави. Над цим нам ще довго потрібно працювати. Зараз наші відносини з країнами Балтії, Кавказу тільки укріплюються, тому в майбутньому потрібно орієнтуватися і на тіснішу співпрацю з цими державами.

Про стереотипи з приводу націоналістів

— Як показує практика, наші євреї люблять Україну більше, ніж деякі українці. Але я вважаю, що етнічний принцип формування нації потрібно зберігати. Якщо намагатися уявити негрів у вишиванках, то це скоріше виглядатиме "шароварщиною". Багато іноземців в країні живуть закритими громадами, виховують дітей у власних традиціях, вивчають рідні мови. Менша кількість абортів, багатодітність для них є нормою, а ми в свою чергу маємо в них цьому вчитись.

Про іноземних добровольців

– Іноземці, які воюють за Україну, віддають свої життя, безумовно заслуговують на громадянство. Бо вони довели, що мають більше поваги до нашої землі, ніж деякі співвітчизники. Відтепер вони також мають право, залишаючись громадянами іншої країни, воювати за контрактом у лавах українського війська. Це є справедливим. Водночас існує велика кількість українців, які не заслуговують на громадянство. Наприклад, приїжджає студент і вчиться близько п'яти років. За цей час він отримує право на український паспорт. Він створює тут родину, живе, але, коли проходить мобілізація, вона його просто не стосується. В Україні досі багато є чого недорозробленого, зокрема з питання міграційного законодавства.

Зараз Олександр Яремчук разом з "Цивільним Корпусом "Азову" працює над проектом благодійного марафону на підтримку дитячих будинків.


Головне фото Сергія Немирівського, фото: зі сторінки Олександра Яремчука у соцмережі Вконтакті