Коли в країні почалася війна, магістр права та улюблений викладач студентів кафедри юридичної психології Одеської національної юридичної академії Тетяна Скапровська відсунула вбік захист кандидатської дисертації і кардинально змінила життя, ставши однією з найвідоміших в Україні волонтерок Далією Северин, повідомляє кореспондент Vlasno.info. У псевдонімі – особиста життєва позиція – «далі я» і назва рідного села – Северинівка Тростянецького району.

Волонтерська робота почалася зі збору шкарпеток для солдатів, далі – більше. Сотня швидко стала умовною: велика спільна справа об'єднала більше 400 одеситок різного віку. А шкарпетки трансформувалися у 24-кілограмові посилки зі всім найнеобхіднішим і обов'язково
– теплою листівкою. Сотня Далії Северин розгорнула таку кипучу діяльність, що комусь добряче стала поперек горла – їх офіс підірвали. Відчайдушних волонтерок це не злякало. Лише переконалися, що йдуть правильним шляхом. А навколо Далії навіть почали ходити легенди. Казали, що кого вона обійме, той везучим буде.



Особистістю волонтерки зацікавилися зарубіжні журналісти. Сюжети про Далію Северин знімали американці (ВВС), німці (Deutsche Welle), голандці. І саме зараз американці знову знімають про неї фільм. Робота розрахована на п'ять років, двічі на рік вони прилітають на зйомки – хочуть показати долю Далії в розрізі часу. Автор проекту – Сержіо Александр Кочергін та його партнер, співпродюсер Джон Ворскла.
Але сьогодні для своєї волонтерської сотні Далія Северин вже не лідер, а лише муза. Далію знову називають Тетяною Анатоліївною, бо вона – голова Любашівської райдержадміністрації Одеської області. На посаду призначена 10 лютого. Перед цим пройшла, як сама відзначає, надскладний конкурсний відбір.

Першими були тести на інтелект та чесність (щось на зразок детектора брехні), які складалися в облдержадміністрації, в офісі Саакашвілі. Успішно пройшла. Не став проблемою для магістра права з червоним дипломом і тест на знання права та співбесіда в апараті Президента, а за кілька тижнів – і у Кабінеті Міністрів.


В Любашівку одесити проводжали свою Далію під Гімн України, з жовто-блакитним прапором, неприхованими сльозами та автомобільним супроводом по Одесі із сигналами на всіх світлофорах. Вона теж плакала, але за тонованими вікнами сліз сильної вольової жінки ніхто не бачив.

У Любашівці Тетяна Скапровська відразу активно взялася за всі справи, вже в перші дні своєї роботи зіштовхнулася із найболючішими проблемами району. Зокрема, пересвідчилася у тому, як жахливий стан доріг здатен впливати на життя людей: цілу годину без будь-якої спеціальної медичної підтримки везли до лікарні шестимісячну Настю, яка народилася вдома. На щастя, з дівчинкою все добре, а голова райдержадміністрації вже взяла над нею негласне опікунство.

6-місячна Настя

За діяльністю Далії Северин цікаво і легко спостерігати, оскільки вона людина – цілеспрямована і суперенергійна, до того ж – публічна і відкрита. Її по-доброму багато скрізь, і в Інтернеті також. В одному з недавніх постів на своїй сторінці на Фейсбуці написала:

«Березень, квітень та травень – місяці активного створення робочих місць. Ті, хто готовий створюти робочі місця для любашівчан – ласкаво просимо до адміністрації. Заважати не будемо, сприяти - готові, ініціативи підтримаємо. Хто готовий працювати "по-білому", має екологічно безпечні наміри та по-справжньому класні ідеї – ласкаво просимо до мене в кабінет – поза чергою!»

Або ось таке: «Дмитро Маковейчук, голова Ананьївської РДА, першим відвідав мене на новому робочому місці. Радив, відповідав на питання, ділився досвідом. А я стояла і думала: отакою вона має бути – наша ідеальна команда голів РДА, де один за всіх, а всі за одного. ...я вже бачу, що НАЙБІЛЬШЕ хвилює людей та чітко розумію з чого почати! Бог нам в поміч! Тримайте кулачки за нас! Скоро нас будуть атакувати невдоволені змінами володарі корупційних боліт».

А недавньої суботи написала: «Ще з вечора п'ятниці чекаю понеділка! По-моєму, це знак, що мені подобається моя робота...».




З кожним днем вона все більше звикає до нових умов, до свого району. Подруги по Сотні жартують, що або Любашівку перейменують у Северинівку, або Таню в Любу (від назви райцентру). А сама Тетяна Скапровська, промінявши Одесу на Любашівку, налаштована наводити нові порядки в районі більш, ніж рішуче.

– Я з Сотнею допомогла за півтора року 35000 солдатів України, – каже. – Чому ми не можемо допомогти 32000 жителям Любашівщини жити краще? Я хочу, можу і буду! Коли я виходила з рідного подвір'я, коли їхала вчитися до інституту, мій батько Анатолій Миколайович сказав: "Пам'ятай про родину і не забувай про батьківщину. Роби так, щоб ми всі тобою пишалися." От я і стараюся.

Фото надані Далією Северин