Вже майже повний рік в Україні діє закон, який забороняє захоронення неперероблених відходів. У містах та навіть деяких вінницьких селах стоять контейнери для розділу сміття на вологі та сухі відходи. Але чи звикли вінничани правильно утилізовувати відходи? Чи ця система досконала для Вінниці та України загалом? Що потім відбувається зі сміттям? Кореспондент Vlasno.info розповість, як зараз сортують сміття у Вінниці, а також згадає про досвід європейських країн.

Згідно із законом "Про відходи", перероблення відходів – це "здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення".

За різними даними, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Тільки офіційні полігони «сховали» приблизно 43 тисячі квадратних кілометрів сміття, до якого кожен українець додає, як мінімум, ще 1 кілограм несортованих відходів, близько 40% з яких, за словами екологів, могли би бути перероблені. Адже в Європі проблема зі сміттям вирішена вже давно.

Вінниця є лідером в області із сортування сміття. Контейнери з сухими та вологими відходами поставили вже понад два роки тому. Проте жителі ще не до кінця готові розділяти сміття. Для досягнення сучасних європейських показників треба приблизно 20 років, розказав начальник відділу "Сміттєсортувальної станції" КП "Ековін" Ярослав Барановський:

— Лінія працює дуже добре. Сміття сортується на дві фракції. Але, скажу відверто, люди ще не звикли до нових норм. Зараз люди сортують відходи 50 на 50. Ситуація з цим погіршується в літній період. Коли з пляшками, папером то пластиком викидають багато органічних відходів. Зараз тенденції на покращення немає, вона стала. Думаю, років через 5-6 все буде змінюватись. З мого досвіду, який я бачив у Європі, щоб досягти їх рівня сортування відходів, потрібно приблизно 20 років.

"Для ефективного сортування відходів потрібна справжня система"

Директор еко-сервісу "Подільська Січ" відомий вінницький активіст Володимир Воловодюк стверджує, що для створення справді ефективного розділу сміття встановлення контейнерів та побудови сортувальних ліній недостатньо. Потрібна система.

— Досвід ряду громад Вінниччини, де встановлені сортувальні лінії, яскраво свідчить наступний факт: починати впровадження системи поводження із відходами потрібно з інформаційної кампанії серед населення, - запевняє він. - Сортування сміття починається в квартирі, будинку. Наступний етап – має бути створена система збору через контейнери або пункти прийому вторсировини. Потім спеціалізований транспорт – сміттєвози, і вже після того – сортувальна лінія. Це показує європейська практика. Правильна послідовність дає результат, інакше система працювати не буде.

Роздільний збір сміття для європейців та мешканців інших розвинених країн – повсякденна справа, як похід до магазину за продуктами. Коли подорожуєш Європою, впадає в очі велика кількість різнокольорових контейнерів для сміття. І чим розвиненіша країна, тим цих контейнерів більше. В Україні дуже маленький відсоток людей, дійсно, сортують відходи, хоча мають для цього можливості. Дехто не знає, з чого почати, а дехто просто не розуміє важливість сортування сміття.

Найперша та найважливіша причина для сортування сміття – зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Наприклад, батарейки, які люди бездумно кидають у смітник, надто небезпечні для навколишнього середовища. Оскільки вони токсичні і забруднюють повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води. Лише одна пальчикова батарейка, потрапляючи на смітник, забруднює близько 20 квадратних мметрів землі або 400 літрів води.



Сортування допомагає зменшити кількість відходів, які знаходяться на сміттєзвалищі, завдяки їх подальшій утилізації. Без цього сміття буде тільки накопичуватись, адже для його розкладання потрібно надто багато часу. Наприклад, картонні коробки розкладаються протягом 3-х місяців, офісний папір – 2 роки, консервні банки - 10 років, пластикові пляшки - 180-200 років, алюмінієві банки – 500 років. Важливість роздільного збору сміття важко переоцінити з екологічної точки зору, проте і з економічної також.

Німцям щороку висилають листи, як правильно сортувати відходи

Однією із країн-лідерів в галузі переробки відходів називають Німеччина. Прийнята в 1991 році нова державна система «Duales System Deutschland GmbH» дозволила німцям запровадити новий метод боротьби з відходами. Нова система настільки стала успішною, що в одному Берліні майже до 90% домогосподарств беруть участь у процесі роздільного збирання сміття. Причому жодних санкцій за порушення порядку система не передбачає.



У типовому німецькому дворі чи будинку можна зустріти як мінімум 5 різнокольорових контейнерів для збирання сміття. Чорний – для несортованого сміття, коричневий – для органічних відходів, синій – для паперу, жовтий – для упаковки і пластику, зелений – для кольорового скла, зелений з білою смугою – для безбарвного. Щорічно кожен житель Німеччини отримує поштою особливий лист – у ньому детально описується, як і куди потрібно викидати побутові відходи, по яких днях буде вивозитися той чи інший тип сміття протягом наступних 12 місяців.



Також існують ще спеціальні контейнери для скла, батарейок. Хоча німці сьогодні викидають не так вже й багато скла, оскільки в останні роки в німецьких магазинах почали брати заставу, тому їх можна вільно здати в магазин.
Більша частина сміття в Німеччині сьогодні спалюється. Пара надходить на електростанції, де змушує працювати генератори. Так, наприклад, в одному тільки Берліні майже 12% електроенергії, необхідної для домогосподарств, виробляється таким чином.

У Швейцарії за кілограм несортованого сміття населення платить 55-85 гривень

Нова політика щодо побутових відходів у Швейцарії стала з 1981 року поступово поліпшувати екологічну ситуацію.

Швейцарія вважається одним з лідерів щодо утилізації та переробки відходів у Європі. Вже у 2000 році були заборонені сміттєві полігони, тому сьогодні більше половини всього сміття йде на переробку, а решта спалюється.



В країні переробляється 60% паперу, який необхідно здавати тільки окремо від картону. Частина сміття, яку не вдалося відсортувати, швейцарці просто спалюють, пускаючи енергію на опалення будинків і виробництво електрики.



Швейцарія лідирує в світі за кількістю пляшок, що здають на переробку. Більше 90% тари повертається на заводи по вторинній переробці скла. Програма з прийому та переробки використаного скла почалася в 1972 році і до цих пір успішно реалізується. Жерстяні та алюмінієві банки використовуються повторно. Окремо здаються ПЕТ-пляшки, старі електричні прилади, побутова техніка, будівельне сміття, лампи денного світла, консервні банки, трупи тварин (за це треба платити, але закопувати їх забороняється), залишки рослинного та машинного масла .



Будь-яка людина в Швейцарії може відмовитися від сортування, заплативши за кожен кілограм відходів. На кожен кульок наклеюється марка, що засвідчує сплату. Викинути п'ять кілограм сміття коштує 2-3 франка. Населення, яке намагається викинути відходи без наклеєної марки, штрафують.

Стічні води у Швеції очищають так добре, що їх можна пити

Справді успішними у питанні переробки сміття можна вважати шведів. Сьогодні Швеція переробляє більш як 99% своїх відходів, ще й попутно імпортуючи майже 700 тисяч тонн сміття з інших країн. Пріоритетом виступає не утилізація сміття но полігонах, а його переробка. Шведські домогосподарства роздільно збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки. Також в окремі мішки викидаються харчові відходи. Далі це все переробляється, використовується або знову йде на добрива. Газети перетворюються на паперову масу, пляшки використовуються повторно або переплавляються на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною; їжа компостується і стає добривом чи біогазом.



Стічні води очищаються до такого ступеня, що їх можна пити. Спеціальні вантажівки їздять по місту і забирають електроніку та небезпечні відходи, хімічні речовини. Фармацевти беруть залишки ліків. Об'ємні відходи шведами відвозяться у переробні центри на околицях міст.



У Швеції досить ефективно використовують відходи в якості обігріву будинків. Невідсортовані відходи потрапляють на сміттєспалювальні заводи, на яких відходи утилізовуються шляхом спалювання з отриманням тепла. Попіл, що залишився, складає 15% від початкової ваги відходів, його сортують і знову відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб витягти гравій, який використовується в дорожньому будівництві. На виході лише 1% відходів знаходить спокій на сміттєвих звалищах. Дим фільтрують через сухий фільтр і воду, шлак використовується для покинутих шахт. Населення Швеції сортують відходи добровільно. Урядова політика направлена на інформування населення про особливості поводження з відходами.



Читайте також, Вишенське озеро у небезпеці: врятувати водойму може досвід швейцарців та німців

Фото:  firtka.if.ua, ecology.unian.ua, Громада Вінниччини, Укрінформ