Всі ми любимо в спекотний літній день випити банку улюбленої газованої води або пива. Проте ми не дуже задумуємось, куди потім потрапляють бляшанки. Ми просто викидаємо їх у смітник з іншими відходами, або ще гірше – викидаємо під час відпочинку на природі. Як з'ясувалось, у місяць вінницька компанія "Ековін" під час сортування дістає із загальних відходів близько тисячі алюмінієвих банок. Проте велика кількість банок все ж опиняється на полігонах та забруднює навколишнє середовище, про це повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Вперше напої почали розливати в металеві банки 24 січня 1935 року. Тоді нову тару розглядали в якості більш легкої і міцної альтернативи скляним пляшкам. Крім того, ця упаковка могла повідомити значно більше інформації про бренд. Перші металеві банки виготовлялися з трьох «шматків» заліза, а для того, щоб їх відкрити, потрібен був спеціальний ключ.

У 1958 році з'являється алюмінієва пивна банка. З 1963 кришка забезпечується алюмінієвим кільцем-відкривачкою. Перші клапани для відкривання банки відривалися від бляшанки повністю, не так, як у сучасній конструкції. Такий спосіб виявився не дуже екологічним, оскільки викинуті «вушка» забруднюють навколишнє середовище. У 1975 році Ермана Фрейзе винайшов нову конструкцію, найбільш поширену зараз. Називається вона SOT або stay-on tab - («яке залишає вушко»).

Станом на зараз у світі виробляють 230-250 мільярдів алюмінієвих банок. На європейський ринок, до якого входить і Україна, припадає близько 43 мільярди банок. Щорічно ринок алюмінієвих банок в Європі з 2008-го року зростає з 2 до 26 відсотків.

Якщо в США на переробку йде 99 відсотків алюмінієвих банок, то в Україні лише третина. Алюмінієва бляшанка розкладається протягом 500-та років та відноситься до непоновлюваних ресурсів і є одним з енергозатратних металів. Згодом при інтенсивній взаємодії з водою та грунтом може нанести шкоду природі.

— Сам по собі алюміній не є дуже шкідливим матеріалом. Проте він дуже небезпечний для тварин, особливо риб та морських ссавців. Хімічна реакція наступає через кілька десятків років після розкладання, при цьому виділяється боксити. Вони отруюють воду та почву. Більшою проблемою є те, що сам алюміній не є відновлюваним металом і тому його переробка дуже важлива з економічних чинників з однієї банки після вторинної переробк можна отримати ту саму одну банку, - каже завідувач кафедри кандидат технічних наук, доцент кафедри екології та екологічної безпеки Вінницького національно технічного університету Віталій Іщенко.

У Вінницькій області щомісяця на переробку здають близько трьох тисяч алюмінієвих бляшанок. Це лише третина від усіх, що споживають жителі області. Це підвищує кількість стихійних сміттєзвалищ та розширює площу сміттєвих полігонів.

Збором алюмінієвих пляшок у Вінниці займається компанія "Подільська січ". Вони сортують та відправляють на переробку приблизно 3 тонни відходів. За кожну бляшанку можна отримати від 15 до 20 копійок.

— Ми працюємо з різними компаніями та індивідуально з мешканцями Вінниці, - говорить заступник директора еко-сервісу "Подільська Січ" Микола Підлісний, - Ми сортуємо сміття. Алюмінієві бляшанки в чистому вигляді пресуємо в тюки і відправляємо на комбінати з переробки алюмінію. З них потім виробляють дроти, посуд, нові бляшанки тощо.

За словами Віталія Іщенка, близько з семисот перероблених банок можна зібрати велосипед. Кожен кілограм переробленого алюмінію дозволяє заощадити 14 кіловат-годин електроенергії. Переробивши всі банки, що вийшли з ужитку, складені на сміттєвих полігонах на території України, можна заощадити 75% річної потужності Ладижинської ТЕС.

Повний список точок для здачі алюмінієвих бляшанок у місті Вінниця:

600-річчя,60
Магістрацька, 76
Київська, б. 78
Київська, б. 169
М. Шимка, б. 2а
Порика, б. 31
Щорса, б. 24а
Пирогова, б 49
Соборна, б 83
Хмельницьке шосе, 75 а
Некрасова, 101
Зодчих, 19
Космонавтів, 20
Ватутіна, 19
ул. Замостянская, 5

Графік роботи: 8.00-17.00
Контактний тел. 098-55-703-66

Читайте також, Зелених красунь вінничани здають на утилізацію 

Фото: Xlom, ЗПП "Чисте місто".