Вже понад 10 років родина Андрєєвих, яка мешкає у Вінниці, майже зовсім не викидає сміття. Всі відходи вони сортують та продають, а з органічних виготовляють компост. А вінничанка Олена Гуменюк почала сортувати відходи після переїзду на орендовану квартиру кілька років тому. Подробиці дізнавалась кореспондентка Vlasno.info.
– Коли почали жити в орендованому помешканні з подружкою, звернули увагу на кількість сміття. Раніше, коли з батьками жили, навіть не думали про це. А тут довелось ледь не щодня сміття виносити. От де воно бралось? І чому його стільки? - дивується вона. - Як уявили, яку гору сміття викидають люди щодня, то стало страшно. Це ж скільки постійно усі викидають непотребу! У нашій багатоповерхівці, на нашій вулиці, у Вінниці, в Україні, в усьому світі! Зрозуміли, що з цим потрібно щось робити. Почали шукати в Інтернеті, як зменшити кількість відходів. У друзів питати, як вони діють.

Інфографіка: 6262.com.ua
Врешті, вінничанки вирішили, що найкраще сортувати сміття на фракції та здавати на підприємство, яке переробляє відходи. Мовляв, так і планету будуть рятувати від сміття, і заробляти.
– Спочатку нам було важко. Бо поки наповнимо коробку тими пластиковими пляшками, місяців зо три проходить. Бо ми ж їх не кидали туди цілими. Обов'язково стискали та скручували "рулончиком". Для цього знімали кришку, "приплюскували" і від дна скручували. Тоді вони менше місця займали, - зізнається Олена. - А скло, взагалі, довго збирати. Зараз мало скляного купуємо. Це хіба пляшки від пива, а ми його не п'ємо. Лише коробка з папером у нас швидко заповнювалась, буквально за півтори місяці. Бо туди все йшло: упаковки від різноманітної косметики, коробки від цукерок, сухих сніданків тощо. То на папір ми поставили дві коробки.
Усі коробки (розміром 80х50х50) розмістили у комірчині. Кажуть, що там вони нікому не заважають, і не псують інтер'єр.

– Отже кожних три-чотири місяці ми здавали нашу вторсировину на базу. Просили знайомого, щоб відвіз, - зауважує Олена Гуменюк. - Звісно, багато на побутовій вторсировині не заробиш. Але нас мотивувало те, що ми просто допомагаємо "вижити" планеті, що ми рятуємо екологію. Отримували в середньому 40-50 гривень.
Кілограм макулатури у них приймали по 1,80 гривень, пластик — по 1,00 гривень, скло — по 0,60 гривень.

Інфографіка: 24tv.ua
А родина Андрєєвих не лише здає відходи на підприємство, а й обмінює там одну вторсировину на іншу. Наприклад, пластмасові каністри.
– Ми там можемо не тільки здати непотріб, але й обміняти його на щось, що нам згодиться у господарстві, або ж купити. Це дуже зручно і вигідно. Уявіть, те, що вже викинули, буде ще раз використовуватись! Мені здається, такий принцип усім треба взяти на озброєння. Тоді відходів буде ще менше, - запевняє Ірина Андрєєва. - Якщо кожен щось подібне зробить, наша планета одразу стане чистішою. Мабуть, люди просто не усвідомлюють цього.
На вінницькому підприємстві "Еко-Сервіс "Подільська січ" зазначили, що у них давно існує така практика. Мовляв, усі клієнти можуть обміняти свої відходи на інші, які їм потрібні. І вони усіляко сприяють повторному використанню вторсировини.
– Всі, хто постійно у нас буває, знає наш розпорядок, - говорить засновник підприємства Володимир Воловодюк. - Іноді привозять дуже пристойну вторсировину, яку ще можна використати. Тому наші клієнти мають можливість обрати для себе і каністри, що були у використанні, і металобрухт. Більш-менш нормальної якості називають "діловий металобрухт", коштує він до 6 гривень за кілограм. Адже для посилення, наприклад, фундаменту, підійде й арматура, яка вже була у використанні. Навіщо купувати нову?
Крім того, з деяких речей на підприємстві заснували свій "музей". Там зберігаються старовинні праски, самовари, телефонні апарати та багато іншого.
– Є унікальні раритетні речі. Рука не піднімається відправити їх на переробку. А решту вторсировини ущільнюємо на спеціальному пресі, складаємо. Потім відправляємо на переробку. Адже відходи можна переробляти, а не утилізувати. Особливо це стосується пластику. На виробництво полімерів йде дуже багато енергії: і теплової, і електричної. Тому краще переробляти пластик, і використовувати його повторно. Бо якщо пластик просто викинути, то на смітнику він буде розкладатись дуже довго.

Інфографіка: 24tv.ua
Ірина Андрєєва наголошує, що найнебезпечнішими відходами, з її точки зору, є целофанові пакети:
– Якщо інший пластик охоче приймають, то хоча б кілограм пакетів зібрати, погодьтесь, не така вже й легка справа. Тому все це опиняється, на жаль, у смітті. І ці пакети кругом можна знайти: на деревах, на траві, у річках тощо. Потім нам показують жахливі кадри, коли морські тварини гинуть через пластик.
В родині Андрєєвих не тільки всі відходи сортують та відвозять на базу, вони майже нічого не викидають. А з органічних відходів виготовляють компост.
– У цьому нам допомогла моя мама. Вона десь вичитала, що із залишків їжі добре робити компост. Спробували — все вийшло. Тепер у нас постійно є чим підживлювати грядки, клумби, дерева, - говорить Ірина Андрєєва. - Крім того, папір і деревину віднедавна ми відвозимо нашому товаришеві, в якого на СТО встановлений спеціальний котел. Ми йому на розпал віддаємо папір та гілки, які обрізаємо на своїх деревах у садку. Ось, бачте, вже приготували, щоб відвезти.

Показує на три невеликі колоди біля клумби на подвір'ї. А також на мішок з пластиковими каністрами.

– Це теж відвеземо на фірму, - зазначає. - А компост роботи дуже просто. Нічого особливого для цього не потрібно. Звісно, це можливо для тих, у кого приватний будинок.
А Олена Гуменюк впевнена, що компост можуть робити і у багатоповерхівках. Мовляв, виготовити такі компостні ящики, і підживлювати готовим компостом усі газони. А якщо компосту буде занадто багато, можна його навіть продавати. Думаю, охочих його придбати буде чимало.
Отже, рецепт компосту від пані Ірини:
1. Збити ящик розміром один на один метр (розмір може варіюватись). Важливо, щоб дошки не щільно притулялись одна до одної, щоб майбутній компост "дихав". Але й щоб через ці щілини компост не міг вивалитись.

2. Заповнювати ящик шарами. Один — органічні відходи, тобто, залишки їжі, інший — ґрунт. Висота шарів має бути 5-10 сантиметрів. Тоді органіка краще "перепріватиме".

3. Коли ящик буде заповнений доверху, потрібно дати йому ще деякий час вистоятися.

– Ми також пересипаємо скошеною травою. Готовим компостом удобрюємо наші грядки, фруктовий сад та клумби. Завдяки компосту врожаї дуже гарні! - розповідає жінка. - Якось викинули в компостний ящик жменю кабачкових зернят. То просто на компостній купі такі кабачки вродили! Так що усім рекомендую.

У Вінниці вже чимало людей перейшли на роздільне сортування сміття. Навіть на фірмах намагаються застосувати принципи екологічного поводження з відходами.
– До нас приходили з однієї вінницької компанії, щоб ми допомогли їм з організацією цього питання, - наголошує Володимир Воловодюк. - Вони хочуть збирати окремо фракції відходів і здавати нам. Це прекрасна ініціатива, яку варто перейняти усім компаніям та установам. Так вони будуть приносити користь щодо захисту природу та заробляти.

нфографіка: eurointegration.com.ua
Читайте також: «Для роздільного збору сміття людей треба зацікавити фінансово» – директор вінницького заводу
Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.
Фото: Тетяна Щербатюк
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter