Сьогодні важко уявити, що ще зовсім недавно у Вінниці було аж шість дерев'яних церков. На сьогоднішній день залишився лише один такий храм, повідомляє Vlasno.info.

Почнемо зі Свято-Миколаївської церкви, яка дожила до сьогоднішнього дня. Про неї ми вже писали неодноразово. Про Свято-Миколаївський храм сказано дуже багато, тому ми не будемо акцентувати на ньому свою увагу.

У популярному місці відпочинку на півдні Вінниці, у Сабарові, була дерев'яна невелика церква, яка пережила всі буремні часи і була знищена вже після Другої світової війни. Чудо-Михайлівська церква побудована у 1731 році. Зараз тут знаходиться звичайна церква з цегли. 

У селі Пирогово у 1784 році на кошти поміщика Аполінарія Греколевського та місцевих прихожан збудували храм Покрови Божої Матері. Через сто років поруч із старою церквою зводиться новий мурований храм, із усипальницею славетного хірурга Миколи Пирогова. Відтоді дерев'яна церква Покрови Божої Матері починає потроху занепадати, допоки зовсім не зникне в круговерті історії.

На П'ятничанах церква Різдва Богородиці була збудована у 1732 році. Зник цей храм десь у 1920-1930-хх роках.

Далі відправляємось у Малі хутори, де в 1783 році побудовано храм на честь Святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. На початку ХХ століття поруч було зведено нову велику муровану церкву (що й дотепер існує) і відтоді відомості про старий дерев'яних храм втрачаються.

І наостанок побуваємо у Великих Хуторах. Хоч це формально і не Вінниця, але оскільки чіткого кордону між «самостійними» Великими Хуторами та «вінницькими» Малими Хуторами не існує, то будемо вважати їх в рамках цього допису частиною міста. До того ж фотографія, яку ви бачите, була узята із праці Григорія Павлуцького «Дерев'яні церкви в місті Вінниці». Церкву у Великих Хуторах було зведено 1726 року та освячено на честь святого Георгія. Храм проіснував понад двісті років і (як і сабарівський побратим) зник відносно недавно, вже в повоєнні роки.

Використовувалися матеріали: in-vin.livejournal.com