У далині від великих доріг Немирівського району Вінницької області на Подільський височині розляглося мальовниче село Ометинці. Окрім великої кількості ставків, Ометинці мають й багато пам'ятників, повідомляє Vlasno.info.

Один з пам'ятників вважають чи не найвищою в області скульптурою Невідомому солдату, який зображує фігуру вояка. Його висота у повній зріст сягає майже 8 метрів. Місцеві з любов'ю називають його "Альошею", на честь відомої пісні про війну.

Загалом, пам'ятник включає в себе цілий монументальний комплекс. Розташований він у центрі села і займає чималу площу. Комплекс звели на узвишші, і до самого пам'ятника веде алея, вимощена бетонними плитами. По обидва боки колись висаджувались клумби, які щороку під час урочистостей 9 травня розростались червоними тюльпанами. Тепер тут залишились тільки ялинки та ліхтарі, і лише подекуди ростуть квіти.

Праворуч від "Альоші" встановили стелу, де між двометровими цифрами "1941" та "1945" розмістили металеві таблички з прізвищами загиблих у світову війну ометинчан.

– Усього там 152 прізвища. Раніше я думав, що загиблі — це вже старі люди. Але, виявилось, що найстаршому там 46 років, а наймолодшому – 16, середній же вік — 22-24 роки. Зовсім молоді хлопці поклали свої голови на фронті, – говорить Ометинецький сільський голова Юрій Цюпка.

Відкрили пам'ятник 9 травня 1987 року. Працювали над меморіалом скульптор Василь Беденко та архітектор Олександр Клименов протягом цілого року. Крім того, вони виліпили ще кілька погрудь та пам'ятний знак. Серед погрудь були бюсти місцевим активістам та Володимиру Леніну.

– Колись наш колишній голова колгоспу Микола Донченко ще років 25 тому хотів зробити Алею Слави, – згадують місцеві мешканці. – Тому й скульптор зробив ці заготовки. Одна гіпсова, ще три — бетонні. Але довести справу до кінця голова не встиг — його вбили. Хоча офіційно кажуть, що із серцем щось сталось. Спочатку ці погруддя стояли на подвір'ї колишньої школи, а потім їх перекотили у посадку.

Зараз їх можна ледь розгледіти в заростях кущів та дерев. А напроти меморіального комплексу, між школою та магазином, досі стоїть пам'ятний знак, присвячений звершенням народу та польоту людини у Космос.

Втім, перший пам'ятник тут відкрили ще у 1955 році. Це було бронзове погруддя легендарного матроса Петра Кішки, героя Кримської війни 1854-55 років, який народився в Ометинцях. Тоді із Севастополя приїхала делегація, яка урочисто вручила 150-кілограмовий бюст місцевій громаді.

погруддя легендарного матроса Петра Кішки, фото: gazeta.ua

Кажуть, що виготовили його, як і подібний бюст у Севастополі, брати Василь та Йосип Кейдуки. На урочистостях згадували героїзм Петра Кішки, який 18 разів був в тилу у ворога. Про його сміливість і відчайдушність ходили легенди ще під час війни. Його друзі жартували, що Кішка ночами ловить англійських та французьких мишей. За мужність матрос нагороджений двома Георгіївськими хрестами та іншими відзнаками.

Але у 2014 році невідомі викрали погруддя Петра Кішки. Досі зловмисників не знайшли. Як це трапилось, ніхто не бачив, адже пам'ятник стояв перед Будинком культури, де поряд немає жодної житлової будівлі.

– Вже у 2015-му році ми встановили на постаменті мармурову дошку з портретом відомого земляка, – зазначає Юрій Цюпка. – Гроші на неї збирали всією громадою, пішло десь 5 тисяч. Бо негоже постаменту стояти без погруддя.

Одразу за цим пам'ятником є ще три — місцевим активістам радянської епохи.

Також зберігся пам'ятний знак першому голові колгоспу Олександру Яценку, якого старожили пам'ятають як інтелігентного чоловіка, що приїхав із Вінниці організовувати колгосп.

Доїхати до села Ометинці можна з Центрального автовокзалу Вінниці.

Нагадаємо, в селі Букатинка Чернівецького району художник Олексій Альошкін "вирощує" скульптури на власному городі. 

Фото Тетяни Щербатюк