Млин у поселенні, в тому числі і в українському селі, мав велике значення. Він ставав своєрідним сільським центром, оскільки до нього, як правило, вимощувались дороги і він був місцем зустрічі людей. Кам'яні млини, збудовані у позаминулому столітті, збереглися у багатьох подільських селах. Один з них – поблизу ставка на березі річки Нетека у селі Гордіївка Тростянецького району. Припускають, що його збудували ще до жовтневої революції, приблизно у 1907 році. За радянських часів млин продовжували використовувати.

– Пам'ятаю, у 50-60 роках минулого століття до млина постійно стояла черга з людей – приїжджали за борошном. Тоді жорна у млині працювали від води. А згодом млин перевели на електрику і він працював від тракторного генератора, – розповідає місцевий мешканець Іван Тисячний.

У 1970 році млин добудували, звівши ще один поверх. Коли у селі з'явився новий млин до старого кам'яного стали їздити, щоб змолоти кукурудзу та пшеницю для худоби.


У селі існує легенда, що старий мірошник Яким, який працював у млині ще до жовтневої революції, досі «живе» у ньому. Переказують, що часто, навіть коли млин не працював, у ньому було чути звук жорен, які мелють борошно. А вночі у вікнах блимав вогник від свічки. Правда чи ні – невідомо, але не дивлячись на столітню історію, млин і до сьогодні зберігся майже у відмінному стані.











Фото Тамари Тисячної