За 25 кілометрів від районного центру, на вершині вододілу Подільської височини, знаходиться оповите вольовим духом народного месника України Устима Кармалюка, мальовниче село Кармалюкове, повідомляє Vlasno.info.

Колись поселення називалося Головченці. За переказами, його заснувала дружина польського короля Сигізмунда королева Бона Сфорца. Вона була хазяйновитою господаркою, яка вміла розпоряджатися казною, саме вона перейменувала місто Бар з Рова на честь свого рідного міста Барі неподалік Неаполя.

Із початку заснування, село мало королівський статус, проте, неодноразово зазнавало татарських навал. Після перепису населення 1662 року в селищі залишилося лише п'ять господарств, все було розвалено, і про королівські привілеї місцеві забули.

Згодом, Головченці належали гетьману Івану Виговському, магнату Любомирському, пану Потоцькому та іншим поміщикам.

У 1955 році Головчинці перейменували на Кармелюкове. А все тому, що саме тут у 1787 році народився народний месник, організатор селянського руху Устим Кармалюк. 

– Тут народився і жив Кармалюк. На жаль, до сьогоднішніх днів його хати не залишилося, але на тому місці встановили пам'ятний камінь "Тут стояла хата, в якій народився і жив народний герой України Устим Кармалюк", ‒ розповідає директор Жмеринського будинку культури Людмила Доноаге.

Усіх туристів у селі вже століттями зустрічає увіковічнена в граніті постать Устима Кармалюка.

Пані Людмила розповіла, що войовничий і вольовий дух Кармалюка живе і сьогодні в його нащадках-односельчанах.

– Люди в Кармаюковому дуже творчі і талановиті, також їх можна сміливо назвати войовничими. Торік в селі згоріла школа, і щоб учнів не переводили в школу в інше село ‒ місцеві відвоювали приміщення у Кармалюковому, всі разом облагородили його і зараз добиваються, щоб у дітей була школа саме в рідному селі. Тому їх, по-праву, можна вважати справжніми нащадками легендарного Устима Кармалюка, ‒ зауважує пані Людмила.

Нині у селі працює музей історії села Кармалюкове. Окрім експозицій побуту селян, в музеї представлено чимало творів, присвячених Устимові Кармалюкові, речей часів народного месника, а також інформаційних матеріалів про життя чоловіка.






Також в музеї можна побачити відтворення побуту не лише селян, але й панів, зокрема, меблі та інші предмети інтер'єру.


За селом розкинувся розкішний ліс під назвою "Скала", де колись було дві печери, в яких, за легендами, переховувався народний повстанець. Ще в одному лісі колись ріс велетенський дуб, якого називали Кармалюковим, проте до наших днів він не зберігся. Також, розповідають місцеві, у тому лісі від ворога переховувалися дядьки Устима, які були гайдамаками.

Окрім славетного предка, у Кармалюковому є ще чимало незвіданих місцин, творчих людей та цікавих розповідей, тому це село однозначно потрібно відвідати.

Фото зі сторінки спільноти "Кармалюкове" у соцмережі ВКонтакті