Столітні лампи, вибухонебезпечний телефон та форма генерал-директора: унікальна колекція вінницького музею

Гасову лампу "Летюча миша", вибухонебезпечний телефон для підземних робіт, різноманітні види лічильників, сучасний спецодяг для робіт під напругою, і навіть генеральську форму можна побачити у Музеї історії розвитку та становлення енергетики Вінницької області, повідомляє Vlasno.info.

‒ Музей створений на базі Учбового центру у 2008 році. Щоб люди, які приходять до нас, знайомились з історією енергетики не лише Вінниччини, але й усього Поділля, ‒ розповідає директор Учбового центру ПАТ "Вінницяобленерго" Олександр Бірюков.

Олександр Бірюков

Навчають тут майбутніх електромонтерів, слюсарів, стропальників та інших спеціалістів. Також проводять курси з підвищення кваліфікації, консультують з приводу сучасних методів роботи.

Матеріали для музею збиралися досить важко, приблизно два роки. Ентузіастом у цій справі став працівник, висококваліфікований спеціаліст товариства, вже покійний Микола Чорний.

В Музеї представлені й й унікальні стенди з інформацією про перші електростанції на Поділлі. Наприклад, перший об'єкт був збудований у 1880 році на залізничній станції у Жмеринці. Спочатку, розповідає пан Олександр, подібні станції будували не для промислових потреб, а для освітлення приміщень та вулиць. У 1907 році під керівництвом графа Гейдена в Тиврові збудували одну з перших в Україні гідроелектростанцію на Південному Бузі.

‒ Вінницьку електростанцію збудували у 1910 році з метою освітлення, встановили 36 ліхтарів. Після цього експерти порахували, що у Вінниці на той час на душу населення було більше освітлення, аніж у Києві. Спочатку на станції було два агрегати, потужністю 240 кінських сил, як тоді це вимірювали (приблизно 80 кВт), а згодом неймовірними темпами усе вдосконалювалося і розвивалося, ‒ зауважує Олександр Олександрович.

Привертає увагу відвідувачів і сучасний спеціальний костюм, в якому можна працювати під напругою. Фахівці розробили чимало методик роботи під різними видами напруги. Обмінювалися досвідом з китайцями, угорцями та американцями.

Відразу в очі кидається і генеральська форма. Адже колись товариство перебувало в складі Міноборони, і, відповідно, директор мав звання генерал-директора і носив генеральську форму. На підприємстві був лише один генерал-директор ‒ Давид Карпенко, який об'єднав усі об'єкти Поділля в єдину енергосистему.

Чимало стендів у музеї присвячені розвитку енергетики у селах та районах Вінницької області. Також, представлені трудові книжки працівників, нагороди та світлини. Серед нагород ‒ особливий позолочений знак у вигляді зірки, що має рубінові вкладки.

Кожен експонат тут має свою історію. І якщо Ви бажаєте про них більше дізнатись, завітайте до музею за адресою вул. Енергетична, 5.

Нагадаємо, сьогодні працівники енергетики та електротехнічної промисловості України відзначають своє професійне свято. Редакція Vlasno.info дякує українським енергетикам за світло й тепло у домівках, і бажає цього ж світла у Ваших серцях і тепла у родинах.

Фото: Віта Омельчук