Розміщене на Мурафських товтрах, багате на вапняки та цілющу мінеральну воду мальовниче село Кацмазів знаходиться у Жмеринському районі, і незабаром може стати відомим центром мінеральних вод, повідомляє Vlasno.info.


Село розташоване на горбистій місцевості, основою якої є вапняки, тому в селі є чимало вапнякових кар'єрів. Навіть зараз можна побачити в людей у селі огорожі чи господарські споруди з цієї породи.



Ще одним надбанням і, як розповідають місцеві, життєдайною силою, є джерела з мінеральною водою «Тепличчина». Хоча вода, кажуть, там завжди льодяна, але дуже смачна і цілюща. Люди розповідають, що їхня вода легко може скласти конкуренцію усім відомій «Барчанці».



Чому село має назву Кацмазів не відомо, але колись воно називалося Кочмарів. Дослідники зазначають, що цьому поселенню вже майже 600 років. За польськими документами, князь Вітовт подарував Кочмарів католицькій кафедрі з Камянець-Подільського. Згодом, польський шляхтич поміняв селище Кочмарів на село Прага (передмістя Варшави) і зробив із селища «Кочмаровські дубрави», що мали значно більші межі, аніж село.



Проте, жити там ніхто не хотів, шляхтич селив там розбійників, але й вони не приживалися. А після татарської навали, село взагалі зникло із мапи, а те місце почали позначати як Кацмазівский ліс. За легендою, всіх мешканців села забрали у полон, і лише одній сім'ї Дідовиків вдалося врятуватися. Люди з лісу перебралися жити до благодатного джерела, яке існує й до сьогодні («Тепличчина»), і залишилися там жити, вже з того місця розпочалася відбудова нового Кацмазова. На старому місці місцеві мешканці і до сьогодні знаходять рештки посуду та інших предметів.

Перша церква у селі була збудована в зруб із дубів місцевого лісу, однак вона згоріла, а на її місці у 1744 році був зведений ще один храм. Місцеві розповідають, що в церкві був чотириярусний іконостас, де на оксамиті була зображена ікона Божої Матері і прикрашена зірочками із срібла. Нині зачаровує величчю та красою нова, також дерев'яна, розкішна церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Після відміни кріпосного права селянам вдалося викупити 300 десятин землі, хоча жадібний пан залишив собі аж 1000 десятин. Нині частина села називається «Бобелівка», виявляється, ця назва походить ще з тих часів, адже тих людей, що не мали ані клаптика землі називали «бобелями», а таких тоді була більша частина села.


Нині люди жартують, що частина села знову може стати «бобелями», бо після розпаду колгоспу всю землю люди розібрали на паї. А люди, які б хотіли отримати хоч декілька соток землі, вже не зможуть цим правом скористатися, бо земельні ресурси вичерпні. І така ситуація нині не лише в Кацмазові, але й по всій країні.

Фото зі сторінки спільноти «Кацмазів» в соцмережі ВКонтакті