На горі над річкою Уж біля села Кам'яниця серед густих дерев височіє Невицький замок, точніше, те що від нього залишилось. Відвідати це таємниче місце вдалось журналісту Vlasno.info.

Замок вражає своєю таємничістю. Залишки стін неначе нашіптують давні історії кохання, боротьби та містичних перетворень. Невицький замок напівзруйнований часом, приваблює юрби туристів. Тут немає ні екскурсоводів, ні охорони, ні облаштованих комунікацій для відпочиваючих.

Піднятись на гору до твердині можна хіба своїм автомобілем чи пішки. Туристи самотужки досліджують розвалини замку, роблять селфі та милуються краєвидами, що відкриваються з височини.


Виявилось, що почали будувати Невицький замок ще в XII-XIII ст., коли угорці проявили своє бажання здружитись із сусіднім слов'янським народом. Проте, згодом татарська орда розрушила це укріплення вщент.

Твердиню у документах вперше згадано в XIV ст. Тоді це був дерев'яний форпост, який належав Обо Омодею, одному з повстанців, які вбачали в тодішньому королі Угорщині Карлу-Роберту Анжуйськомучужинця та ставленика папи римського. Після битви під Розгоні в 1312 р. військо Омодея було розбито, а Невицьке дісталося ужанському жупану Петру Петенко (Петуні). Невдовзі Петенко піднімає проти короля нове повстання. Закарпатці навіть зверталися по допомогу до сусіднього галицького князя, та знесилена татарами Галицька Русь не могла допомогти бунтівникам. В 1321 р. королівські війська захопили останній оплот повстанців, Невицький замок.

В 1328 році замок дістався родині Другетів, які його й перебудували. Так виникла мурована фортеця, оточена ровом, форми неправильного еліпсу з внутрішнім подвір'ям (35 на 12 м).

Замок пережив чотири капітальні перебудови, а основний архітектурний ансамбль сформувався у середині XV ст. У 1644 році, під час релігійних воєн, фортецю захопив і зруйнував трансильванський воєвода Дьордь ІІ Ракоці. Нині лише вікові руїни навіюють образи минулої величі неприступної Невицької твердині.

Існує кілька легенд про створення замку. Одна з них розповідає про Погану Діву, яка за переказами при перебудові замку примушувала людей підмішувати яйця та молоко до глини. На той час, такий "рецепт" використовували для того, щоб стіни були міцнішими. Але Погана Діва пішла далі, вона наказала підмішувати ще й грудне молоко. Ці неподобства обурювали селян, бо новонароджені залишались голодними, а нестача продуктів спричиняла ще й голод серед дорослого населення. А хто Поганій Діві не покорявся, тому рубали голову! А кров людську підмішували до тих самих стін. В кінці кінців, Іванко, який із простолюдина став королем, взяв хитрістю фортецю і порішив Погану Діву. Історики припускають, що ця Погана Діва була спадкоємицею Другетів.

Є й інші легенди та цікаві історії про замок. А ми хочемо звернути увагу на інше.

Невицький замок руйнується. Тут навіть є таблички, які попереджують про аварійність башти. А в 2012 році один із сайтів (castles.com.uа) повідомив про те, що на меньшій з башт дах взагалі завалився. Уламки стін тривожно височіють над головами туристів, яких з кожним роком прибуває сюде все більше.

За останіми даними замок відвідує близько 100 тисяч людей. Проте, замок вже майже століття ніхто не ремонтує. Чому так?

Відповіді знаходимо в одному з інтернет-виданнь. Виявляєтся:

"Невицький замок не перебуває на балансі ні в районі, ні в області, ні на території сільради – пам'ятка безгосподарна. Навіть така дивна ситуація: є плани землеустрою усього Ужгородського району... окрім охоронної зони Невицького замку. Річ у тім, що в 90-х роках він був під опікою правління архітектури Закарпатського облвиконкому, було передано на баланс району, а район не прийняв. З того часу жодного питання щодо цього об'єкту вирішити неможливо...", – коментує в публікації Олександр Дзембас, археолог, науковець Закарпатського краєзнавчого музею і голова громадської організації "Невицький замок".

За публікацією активісти просять Невицький замок визнати історико-архітектурним заповідником і впевнені, що Невицький замок є пам'яткою архітектури національного значення. На думку активістів, замок перебуває у власності держави. Тому держава має опікуватись про його стан. І визнання замку - історико-архітектурним заповідником - це найпростіший спосіб зберегти історичну спадщину.

Але є одне "але", через яке, очевидно й страждає Невицький замок. Виявляється, за землю біля замку судилися, а згодом вона відійшла Кам'янецькій сільській раді. А сам замок залишився нічийним.


Тепер поряд із недоглянутою твердинею збудований величезний туристичний комплекс дуже схожий за архітектурою на старовинний замок. Вірогідніше, туристичний об'єкт збудовано ТОВ «Туристичний центр «Верховина», яке тепер орендує цю землю. Цікаво що, кінцевим власником товариства є Гісем Мирослав Володимирович, депутат ужгородської міської ради від БПП, голови правління ПАТ «Комінвестбанк». Поки нам невідомо, яким чином на цій ділянці, яка є комунальною власністю та має призначення «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення», з'явилось будівництво такого масштабу.

Нижче під горою красується ще один туристичний об'єкт - «Камелот». Тут готель, ресторан, бесідки, карета і, знову ж таки - башта, яка дуже схожа на башту Невицького замку. До слова, готельний номер в «Камелоті» коштує 2 400 грн. Ділянка, на якій збудований «Камелот» належить Магелі Івану Михайловичу.

Чи може таке сусідство бути причиною проблем чи порятунку Невицького замку залишається тільки догадуватись? Але, на відміну, від твердині, ці два новенькі туристичні об'єкти мають відремонтовані башти, цілі стіни, та всі зручності для відпочинку.

І поки місцева влада ніяк не визначить власника "проблемного" об'єкту – Невицького замку, місцеві громадські активісти та дослідники створили волонтерський рух і самотужки рятують пам'ятку. Бо вважають,що якраз таки Невицький замок є великою цінністю нашої історичної спадщини.

Волонтери та археологи проводять тут наукові розкопки, досліджують кожну знахідку і пишуть історію твердині. Громадські активісти самі прибирають за туристами, які часто-густо залишають після себе "сліди цивілізації". Участики руху роблять все, аби зберегти замок та відродити його.

Вони мріють про те, що коли визначать юридичний статус замку, можна буде залучати кошти міжнародних організацій, благодійників та бажаючих проводити в стінах замку різні фестивалі та пленери. Ентузіасти стверджують, що є фонди та просто люди, які готові вже давати ці кошти, аби почати реставраційні роботи. Проте, через невизначенність власника, поки цього зробити, неможливо.

Волонтери вірять в те, що настануть часи, коли Невицький замок буде відроджений в такому вигляді, в якому він перебував до знищення. Активісти мріють відтворити ту атмосферу реальності, яка зможе передати справжній побут тих далеких часів.

Нам, як туристам-журналістам Vlasno.info, теж хочеться вірити, що в нашій державі не тільки волонтери, але й люди зі статками будуть робити все, аби зберегти нашу історичну спадщину. І вже потім будуть будувати навколо неї інфраструктуру для відпочинку та розваг туристів. Нам щиро хочеться вірити, що згодом у місцевих радах та судах з'являться люди, які будуть усвідомлювати важливіть збереження історії нашого краю. Адже закони України створені для того, щоб відстоювати державні цінності, а не приватні інтереси.

Фото Ольги Маліновської