Мабуть, більшість тих, хто живе у Вінниці хоча б раз чули про так-звані «масложирівські ставки», та мало хто їх відвідував. Кореспондент Vlasno.info розповість про них детальніше.

Їхньою унікальністю є те, що ставків більш як десять. Розташовані вони один за одним, а розділяє водойми між собою лише дорога. В межах міста помістилися лише три водойми.

Першим є ставок, який починається з вулиці Гладкова. Він буде цікавий тим, хто любить порибалити, посмажити шашлик, або просто для тих, хто любить природу. Рибалки розповідають, що у цьому ставку таки можна спіймати, хоча не золоту, але рибку.



— Ставок цікавий тим, що риба тут є. Карась ловиться, інколи короп, або плітка, часто трапляється товстолоб, — розповідає місцевий мешканець Валентин.

Попід озеро є лавочки, на яких часто можна побачити молодь за жвавою розмовою. Полюбляють це місце і господарі домашніх тварин, зокрема собак. Для тварин справжня радість і набігатися досхочу, та ще й потім скупатися у прохолодній воді.

Наступний ставок більший ніж перший. Саме він відомий під назвою «Масложирівський». Він особливий тим, що саме тут місцеві жителі купаються в ополонці на Водохреща, влаштовують святкові концерти на Івана Купала. Окрім того, нещодавно набережну цього ставка реконструювали. І тепер тут скрізь бруківка, лавочки та «грибочки», не забули і про дитячий майданчик, невеличкий спортивний, а також лавочки. Там виступають фольклорні колективи «Дармограй», «Осінні барви» та «Веселі музики». У період шкільних канікул прибережна зона стає основним місцем відпочинку для 2,5 тисячі місцевих дітей. Тому це місце припаде до душі тим, хто любить позасмагати на сонечку, покупатися у відкритій водоймі та для тих, у кого активні діти.



— Часто приходжу сюди, щоб відпочити з дітьми. Зараз ще холодно, щоб купатись, але трохи далі і дітей за вуха не витягнеш з води, - розповідає місцева жителька Ірина.

Третій ставок більше нагадує невеличку копанку. Тут пологі береги, пісочок скрізь. Біля нього люблять бавитись діти, оскільки там не глибоко і завжди можна знайти щось цікаве на березі юному досліднику. Окрім того, це місце зацікавить і фотографів-новаторів. Незвичайний ландшафт особливо у літню спеку допоможе фотохудожнику зробити неймовірні кадри.

Найбільший плюс подібних місць у тому, що всього за кілька хвилин їзди з шумного та жвавого міста, можна переміститися в тихий та затишний куточок, який радше нагадує село, аніж околицю міста. Тут можна зустріти корову, яка повільно перебирає між зубами соковиту траву, або ж кіз з маленькими козенятами, які жваво вистрибують на стовбури повалених дерев. Це місце для тих, хто з ностальгією згадує дитинство у бабусі у селі.

Фото Ольги Бунич