Дорогою з Черкас до Києва журналісти Vlasno.info натрапили на інтригуючий дороговказ до села "Деньги". Звісно, назва нас підкупила і ми вирушили подивитись на те, як живуть люди в цьому селі і чи відповідає воно своїй назві. Чому саме "Деньги", а не "Гроші" нам захотілось розпитати у місцевих та розказати про це нашим читачам.

Приємно вразило те, що село доглянуте, охайне. Є сучасні будинки, але більшість - просто в гарному стані, біля будинків квітучі сади та городи. Попався на очі двір, де господар використовує альтернативну сонячну енергію. В Деньгах ми не побачили ні одного похиленого паркану, кущі підстрижені, центральна дорога асфальтована.

Склалось враження, що тут дійсно живуть заможні люди.

В магазині ми дізнались, що в селі проживає близько 1200 жителів. Голова села – жінка, яка керує сільрадою не перший термін. Нам розповіли, що місцеві дуже люблять своє село, тому дбають і доглядають за ним під керівництвом сільської голови.

В селі є школа, садочок, будинок культури, церква, бібліотека, лікарня, будинок побуту, аптека, перукарня, три магазини та кілька підприємств.

Вразила своїми розмірами величезна автобусна зупинка, побудована ще за радянських часів.

Поряд з селом – сосновий ліс. Тут працює Деньгівське лісництво.

Майже все село знаходиться на рівнині, але кладовище розташовано на горі.

А поряд з кладовищем – величезна гора-глинище! На старому глинищі вже нічого не видобувають, тож тут безпечно розселились ластівки. Море нірок, з яких весело вигулькують птахи і літають над урвищем. Краєвид з цього місця – неймовірно красивий!

Вдалині видніється озеро, на якому оселились птахи. Кажуть, озеро зовсім мілке, а навколо нього – болото, заросле очеретами та осикою.

Селом протікає річка Кропивна. Є через неї й місток. З нього відкривається мальовнича картина.

В розмовній мові збереглись старовинні назви вулиць, які колись називали кутками. А взагалі в селі 15 вулиць та 6 провулків.

Природа села багата урочищами, їх при долині аж 18!

Біля села є древні кургани, могили та городище. Цим селом колись проходив Злодійський шлях.

Село Деньги має багату історію та свої легенди. З легенди дізнаємось, що назва села має походження не російське, а татарське. В "Історії козацьких сіл" Ф. І. Іващенка є такий переказ: «По дорозі, що йде від Переяслава до Деньгів, татари везли чергову данину. Коло теперішніх Деньгів вони загубили сумку з грошима. А в цей час йшов хлопець із цього села. Підняв сумку, розв'язав її і став лічити гроші. Згодом татари вернулися, відібрали гроші, а хлопцеві дали декілька монет. Ото з тих часів, мовляв, село і називають Деньгами: від татарського слова «теньга» – монета, гроші.

Є й інша версія походження назви. За історичними даними село Деньги було козацьким селом. Тут стояла Деньгівська сотня Кропивницького полку. За козацькими реєстрами 1649 р., у війську Запорізькому війську налічувалось 88 деньгівських козаків.
Сотня в складі Кропивнянського полку брала участь у вирішальних битвах Визвольної війни 1648-1654 років. Деньгівські козаки героїчно захищали Україну в Корсунській, Пилявецькій, Зборівській, Берестецькій битвах, брали участь в облогах Львову, Збаражу та Жванця.

В 1787 р. в "Описах Київського намісництва" було зафіксовано 242 двори, з них 130 належав виборним (заможним) козакам. В той час в Деньгах жило 726 мешканців.

Ввійшло в козацьку історію село в XX ст. Про це дізнаємось з Вікіпедії: "15 лютого 1920 року о 2-й годині ночі до Деньгів під час Зимового походу прибув Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. О 5-й годині ранку полк рушив далі на здобуття Золотоноші, а в Деньгах залишив свій табір. Після бою ввечері полк повернувся до Деньгів, а 16 лютого у 3-й годині ночі рушив далі у похід".

За часів встановлення радянської влади частину заможних жителів було розкуркулено. А вже в 30-х роках десяток деньгівчан постраждали від репресій.

Деньгівці воювали на фронтах Другої Світової війни. Всього в бойових діях прийняли участь 272 місцевих жителі, з них 145 нагороджено орденами та медалями. На честь 159 загиблих на фронті і 145 в тилу в парку села встановлено обеліск Слави.

Село багате на відомих людей. Серед них Тимківський Василь Федорович (1771—1832) – губернатор Бесарабії, Вовк Андрій Миколайович (1882—1969) – генерал-полковник Армії УНР, військовий міністр українського уряду в екзилі. Шелухін Сергій Павлович (1864—1938) — генеральний суддя УНР, за Директорії міністр юстиції, історик, письменник. Також у селі народились видатні письменники, поети, вчені, спортсмени, військові діячі, академіки та професори.

Черкаська область багата на історичну спадщину та туристичні місця. Журналісти Vlasno.info вже писали про цей мальовничий край. В селі Легезено можна побувати на реконструкції трипільського поселення, а також потрапити в "резиденцію" Нестора Махна та побачити справжнього Велеса неподалік Золотоноші. 

Фото: Ольга Маліновська