Не дарма під час турецького володіння краєм молдавський воєвода обрав для своєї резиденції на Правобережній Україні саме Печеру, як найпривабливіше місце на Східному Поділлі, повідомляє Vlasno.info з посиланням на Україна Інкогніта.

З тих далеких часів до мальовничої природи Печери додалися ще й багато пам'яток архітектури - культових, житлових, промислових.

Південний Буг тут затиснутий з обох боків скелями і утворює каскад порогів. Назва поселення виправдує себе: існування тут печер підтвердили археологічні розкопки М. Артимонова, проведені у 1947 - 48 роках. Тоді ж на території сучасної Печери виявили і поселення трипільської культури.

Печера вперше згадується з кінця XVI ст., як поселення, що належало землевласникам Збаразьким. Після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького спустошена місцевість активно заселяється, особливо за часи турецького панування. У 1682 році турецький султан надав молдавському воєводі Георгію Дуці, вихідцю з Албанії, право керувати Правобережною Україною. Той вибрав для своєї резиденції Печеру. Вже за рік тут панував Юрась Хмельницький, яких незабаром переніс свою резиденцію до Немирова. Молдавський воєвода збудував у Печері палац і розбив парк. Пізніше палац занедбав і у 1764 році його розібрали для будівництва фундаменту і огорожі дерев'яної церкви Різдва.

На початку ХІХ ст. спадкоємці Подільського воєводи і хазяїна сусіднього Шпикова Леонарда Свейковського розбудували у Печері свою резиденцію. Палац за задумом нового власника Яна Свейковського повністю копіював палац Станіслава Потоцького, у Тульчині, будучи лише удвічі меншим за нього. Палац стояв на високому правому березі, звідки відкривається чудова панорама каньйону Південного Бугу.

Свейковські розбудували на сусідньому величний регулярний парк, закладений ще молдавським воєводою. На наших днів збереглося його первісне планування. Він мав прямокутну форму і був розташований паралельно річці. На дві частини його ділила чотирирядна алея з 250-річних лип, що вела від головних воріт до палацу. До види вели кам'яні сходи, уздовж яких стояли мармурові статуї. Одна з них збереглася біля берега Бугу поруч з залишками колишніх купалень, викладених мармуровими плитами. Скелі над Бугом прикрашали дивовижні кам'яні хаоси і гроти. У 1840-х роках маєток і 5 тисяч гектарів навколишніх земель викупив Костянтин Потоцький (1816 - 1857). Потоцьким Печера належала до приходу совітів. Палац розібрали у 1920-х роках більшовики.

Але на території маєтку зберігся шедевр видатного київського архітектора Владислава Городецького мавзолей-каплиця Потоцьких-Свейковських. Геніальний автор, який походив з родини польського шляхтича сусіднього села Шолудьки збудував невеличкий костел а Печері у 1904 році на замовлення Костянтина і Янини Потоцьких. Усипальницю спроектовано у формі латинського хреста в стилі романського модерну.

Читайте також: З рівненського базальту викладені площі Європи та Червона площа в Москві.

Фото: ukrainaincognita.com