У селі Ольгопіль Чечельницького району встановлять роботизовану скульптуру мамонта, повідомляє Vlasno.info. Велетенського "звіра", над яким працювали майстри з Немирівського району, вже привезли у село, але місце для його "проживання" поки не облаштували.
Ідею встановити скульптуру мамонта втілила місцева агрофірма "Ольгопіль". На підприємстві зазначають, що таким чином на Чечельниччині відновлюють історичну справедливість: скелет мамонта, що стоїть у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, був знайдений саме на території цього району. Фермери жартують: мамонт з музею був знайдений в урочищі Слобода, а цей мамонот "клонований" з його ребра.
Планується, що скульптура стоятиме у центрі села. Робот вміє ревіти та рухається, але, кажуть власники, робитиме це за окрему плату.
Як розповіли нам у агрофірмі, мамонта вже привезли до села, однак поки не встановили і на загал не виставили. У компанії не включають, що "знайомство" із вимерлою твариною сімейства слонових супроводжуватиметься конкурсами, розвагами чи іншими цікавинками. Звісно, з урахуванням вимог карантину.
Зауважимо, що скелету мамонта, який стоїть у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, більше 30 тисяч років. Його випадково знайшла група студентів під час розкопок на території теперішнього парку «Кармелюкове Поділля», що в Чечельницькому районі. У 2018 році вінницький мамонт отримав ім'я Вінні.

До слова, найдавніші відомі науці представники роду мамонтів жили на нашій планеті 3-4 мільйони років тому. З'явившись у Африці, вони зуміли поширитися на просторах Євразії та Північної Америки. Останні реліктові популяції найбільш "розпіарного" представника роду - шерстистого мамонта, жили на віддалених островах Арктики ще 4 тисячі років тому. У цей час в Єгипті будували піраміду Хеопса, а у Месопотамії розквітали численні міста-держави.
Палеонтологи пов'язують вимирання шерстистого мамонта із потеплінням клімату, яке наше планета пережила 14-11 тисяч років тому та із діяльністю людини. При цьому вчені все більше схиляються до думки, що вирішальну роль у зникненні хоботних велетнів відіграв "людський фактор".
В результаті кліматичних змін ареал проживання мамонтів значно зменшився, а наші пращури-мисливці фактично добили їх. Вчені під керівництвом Давида Ногес-Браво з Національного музею природних наук в Мадриді на підтвердження цих поглядів наводять результати масштабного моделювання. За їх найоптимістичнішими підрахунками, досить було вбивати по 1 мамонту раз в 3 роки на 1 людину, щоб повністю винищити всіх мамонтів. Вочевидь, ми з'їли мамонтів швидше, ніж їх встигло "добити" глобальне потепління.


Фото: olgopol.com.ua; myvin.com.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter