Місця Сили – це не тільки язичницькі або дохристиянські святині, а й печерні храми, монастирі, святі джерела. Серед них і діючий Лядовський Свято-Усікновенський скельний монастир, який розташований на високих крейдяних кручах вздовж берега Дністра.

Звідси відкривається приголомшлива панорама долини. За переказами, монастир був заснований у 1013 преподобним Антонієм Печерським, який повертався з Афону до Києва. Це був перший печерний скит, заснований святим, і перший християнський монастир у цьому краї.

Але частина споруд була знищена в радянські часи. А в 1998 р монастир був відроджений ченцями УПЦ Московського патріархату, відновлено багато святині.

Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир знаходиться на лівому березі Дністра, на кордоні з Молдовою. Неподалік у Дністер впадає маленька річка Лядава, поруч з якою розташоване село з однойменною назвою.

Історики кажуть, щочернець Антоній оселився в скельних печерах, де висік собі келію, яка і сьогодні носить його ім'я. Це місце особливо шановане в Лядовському монастирі. Келія залишається незмінною протягом останнього тисячоліття. За своїми розмірами вона ідентична афонській печері, з якої і розпочав своє чернече житіє Преподобний Антоній. Збереглися також печери, кістниці і печерні храми, висічені в скелі ченцями багато століть тому.

– Побували, з Божою допомогою, в Лядовському монастирі на початку травня. Враження неймовірні. Місце дійсно благодатне, намолене. Природа дивовижна, повітря п'янке. Загалом, раджу всім тут побувати. Їхати краще своїм транспортом або з групою паломників, так як від самого села Лядова до монастиря ще більше 5 км шляху, - каже вірянка з Коростеня Христина Торбіч.

До монастиря веде крута стежка. Відвідувачі повинні дотримуватися церковного уставу в одязі: чоловіки – в штанах, жінки – в спідницях і хустках.

Перший і головний печерний храм Лядовського монастиря створений з нагоди свята Усікновення глави Іоанна Предтечі. Із зовнішнього боку цього храму височить величезний монумент - неотесана брила вапняку, яка вкрита численними стародавніми написами на різних мовах, які робилися відвідувачами і паломниками цього монастиря. Внизу під храмом і ліворуч від нього також збереглися стародавні крипти-кістниці.

Другий храм з'єднаний з першим переходом в товщі крейдяної скелі, і зведений на честь Святої великомучениці Параскеви названої П'ятницею.

У 1938 році по Дністру проходив кордон з Румунією. Під командуванням генерала Карбишева тут будувалася секретна лінія оборони. Один з дзотів, згідно з планом, розташували біля підніжжя монастиря. Радянська влада, яка оголосила прихожан ворогами народу і контрабандистами, наказала підірвати монастир. За словами місцевих жителів, сапер, який закладав вибухівку, чув у храмі ангельський спів, але це його не зупинило.

Церкви і дзвіниця злетіли в повітря. Сила вибуху була такою, що частина купола церкви Іоанна Предтечі люди бачили в Дністрі. У річці же, за свідченням очевидців, виявився і головний дзвін Лядовського монастиря.

Знищені були також всі прибудови: двоповерхова галерея, восьмікупольная церква – прибудова до великої і маленької церкви, всі іконостаси, криниці. Після того варварського дійства частину старовинних книг та ікон, які були у церквах, передали в Слободу – Яришівську Церкву. А частину, в тому числі унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевич, були розкрадені і безповоротно втрачені. Смертна кара спіткала сапера – він загинув у кар'єрі від власноруч закладеної вибухівки.

Відродження обителі почалося в 1998 році з приходом братії з Почаївської Лаври. Їх поява стала немов знаменням, воскресінням майже через десять століть діянь Преподобного. Ігуменом монастиря був призначений ієромонах Антоній. Він прийшов переповнений прагненням вселити в розчарований у всьому народ, особливо в душі молоді, силу Христової віри. Наскільки йому це вдалося – дивіться самі.