Серебринці у Могилів-Подільському та Вищеольчедаїв у Мурованокуриловецькому районах може об'єднати туристичний маршрут. Головними його атракціями мають стати серебринецький палац Чацьких та вищеольчедаївська садиба Когана, повідомляє Vlasno.info.

П'ять років тому видання розповідало про те, як у Серебринцях гине «невагомий палац». Але сьогодні в історичній будівлі з'явився шанс на порятунок.

У 1993-95 роках палац Чацьких реставрувався за обласний кошт. А потім усе заглохло, добре, що нам його перекрили та укріпили, поставили металеві балки, – розповідає мешканка Серебринців Оксана Сірант.

Декілька місяців тому очолювана нею громадська організація «Серебринчанка» взялася за популяризацію пам'ятки, створивши для цього сторінку у Фейсбуці.

Організували дві толоки, вигребли, вишкребли усе, що могли. Організували спонсорів, організували до Дня Незалежності конкурс малюнку, – перераховує зроблене за короткий проміжок часу пані Оксана.

Але головне завдання – знайти кошти на реставрацію будівлі. Для цього «Серебринчанка» намагатиметься виграти грант, але вже зараз її керівниця передбачає, що це завдання буде непростим.

Вони (грантодавці – авт. ) хочуть велику шикарну попередню грантову історію. Вона у нас є, але це все місцеві, обласні, районні гранти, але у таких серйозних ми поки участі не брали. Це нам у мінус, – каже Оксана Сірант.

Тому значно більші надії покладаються на благодійний фонд СОФОС, з яким уклала договір сільська рада Серебринців.

Благодійний фонд має шукати кошти для відновлення, а ми дозволяємо проводити тут різні заходи. Якщо справжню реставрацію проводити, роботи не на один рік вистачить, – каже сільський голова Василь Фрасинюк.

Скільки саме знадобиться для відновлення будівлі, на даний час невідомо навіть орієнтовно. Утім, першочергове завдання, яке стоїть перед тими, хто опікується палацем Чацьких, – це консервація тієї його частини, яка на даний час пустує. В іншій розмістилися сільська рада та бібліотека.

Колись давно палац планували для проведення урочистих подій, наприклад, реєстрації шлюбу, як музей або бенкетний зал. Можливо, арт-центр. Це село, не місто. Але я вірю, що можна щось почати робити. Ця пам'ятка може стати першим поштовхом для відновлення зеленого туризму, – каже Оксана Сірант.

За її словами, потенційний туристичний маршрут міг би об'єднати Серебниці з сусіднью Кукавкою. У цьому селі, що в трьох кілометрах від «батьківщини» палацу Чацьких, знаходиться церква, де збереглися фрески Василя Тропініна.

Аби ми починали певні проєкти, потірбно провести дослідження об'єкту та території навколо нього. Для цього нам потрібно підняти усі документи: чи є всі необхідні та про що вони говорять. По-друге, нам потрібно замовити архітектурні, археологічні, геодезичні, геологічні, історичні дослідження. На основі цього вже буде замовлятися ПКД, без якої до пам'ятки архітектури міжнародного значення взагалі не можна підходити. Це перші фази, і на них ми будемо збирати кошти, – розповідає голова правління БФ СОФОС Юрій Воронецький.

За його словами, на фінансування цієї початкової стадії відновлення палацу Чацьких знадобиться до півмільйона гривень.

Протягом зими ми будемо досліджувати документи і в цьому контексті будемо починати безпосередні роботи. Хочу написати на грант на Український культурний фонд, аби зробити промоційний захід, з іншого боку будемо звертатися до облдержадміністрації щодо виділення коштів або щоб вони напряму замовляли дослідження, – змальовує план дій Юрій Воронецький.

За його словами, хоча в палаці Чацьких і планується створення музею, але у класичному форматі він буде не дуже цікавим:

І він не дасть такий заробіток, щоб на ці кошти утримувати будівлю. В сільському музеї з людини можна взяти 20-30 гривень, а враховуючи локаційне положення відносно трас, залізничних колій та обласного центру ми не будемо мати великий потік туристів. Не будуть стояти у черзі повні автобуси. Тому потрібно думати про інші атракції, щоб могло приїхати багато людей.

Відтак головною метою порятунку палацу є не просто реставрація будівлі, а її пристосування таким чином, аби вона могла сама заробляти на себе та команду, яка нею опікуватиметься.

Співробітництво саме з Серебринцями голова наглядової ради Фонду пояснює навністю укладеної раніше угоди щодо пошуку коштів на реставрацію вищеольчедаївської садиби Когана.

Серебринці близько до Вищеольчедаєва. І це зручно, бо один об'єкт не є туристично привабливим. Коли це буде цілий маршрут, декілька об'єктів, тоді можна буде запрошувати туристів, – зазначає Юрій Воронецький.

Садибу Когана він називає унікальною, адже кількість ліпнини у ній перевищує більшість того, що пану Воронецькому доводилося бачити в Україні раніше. Цікавими також є поєднання в одній будівлі різних стилів, а також розписи на її стінах та унікальна різьба по дереву.

Центральна зала може конкурувати з Маріїнським палацом, тому там можуть відбуватися офіційні заходи, – зазначає Юрій Воронецький.

За його словами, аби потенційний туристичний маршрут був привабливим, потрібні якісний контент, якісна підготовка, якісна історична інтерпретація та гіди, які будуть настільки яскраво та цікаво розповідати, що люди захочуть туди повернутися. І звичайно зробити навколо індустрію гостинності – «щоб це було й смачно, і цікаво».

Але почати доведеться із проєктно-кошторисної документації, яка, за словами селищної голови Вищеольчедаєва Тетяни Квятковської, відсутня.

Садиба знаходиться на балансі сільради, але свідоцтва пам'ятки архітектури немає. Щоб його виготовити, потрібно сто тисяч гривень і ще десь 20 тисяч на виготовлення документації на землю. Ми просили в обласному бюджеті та районному, щоб нам допомогли з коштами й ми мали ці правовстановлюючі документи. Але зараз у нас ковід, – каже сільська голова.

Стан садиби вона визначає як «не найкращий»:

Повалили грубки, бо думали, що від пана щось залишилося, тягнули проводку, то ми все прибрали та законсервували приміщення. Там вікна забиті, доступу всередину немає.

До 2009 року в історичній будівлі розміщувався дитячий садочок. Але після пожежі його перевели до іншої будівлі.

Думаю, упустили момент. Потрібно було прикласти всі кошти і відреставрувати. Можливо, на той час це також були великі гроші, але не такі, як зараз, – переконана вищеольчедаївська сільська голова.

18 серпня в Україні побачив світ президенський указ «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму». Передбачається, що на його виконання виділятимуться державні кошти на реставрацію п'яти-шести об'єктів у кожній області. Є сподівання, що до цього переліку може потрапити зокрема й палац Чацьких. Але Юрій Воронецький щодо цього налаштований не надто оптимістично:

Планується, що туристичний сезон-2021 року буде запускатися з таким об'єктами. Я розумію так, що зараз будуть обратися об'єкти, які будуть найшвидше реставруватись, які менш занедбані, в які потрібно вкласти найменше коштів. Наприклад, ті, де вже є проєктно-кошторисна документація. Тому на такі маленькі садиби у віддалених від трас селах буде менш за все звертатися увага. Тому я рекомендував би не розслаблятися і не зменшувати активність. Якщо нам будуть виділятися кошти – то слава богу. Але якщо ані Серебринці, ані Вищеольчедаїв не потраплять у цей перелік, а це дуже ймовірно, нам потрібно буде продовжувати нашу благодійно-волонтерську роботу, щоб їх піднімати.

 

Читайте також: В очікуванні рисі: для кого влаштували велике будівництво в Подільському зоопарку 

Фото з відкритих джерел