На території сіл Сокілець і Печера Тульчинського району розкинулися дві частини одного маєтку. Розділяє їх швидка течія Південного Бугу: в Печері знаходиться палац, костел-усипальниця, конюшня, господарські будівлі, мальовничий дендропарк. І усе це належало колись родині Потоцьких-Свейковських. У Сокільці ж господарі мали свій млин, крупоружку, складські приміщення та тераси з садами.

Водяний млин, що більше нагадує палац, побудували німецькі майстри у 1899 році на замовлення графа Костянтина Потоцького. Про те, що це не звичайна господарська будівля, свідчить хоча б той факт, що проект розробляв справжній архітектор. Завдяки Яну Гойрі, який перетворив виробниче приміщення на шедевр, Сокілецький млин і став пам'яткою архітектури.

Будівля мала два поверхи. Стіни, зроблені з каменю та червоної цегли, а також металевий декор чудово збереглися до теперішнього часу. У задній частині будівлі частково збереглися металеві сходи. Поруч — кам'яна будівля складу, поєднана з млином металічною конструкцією. А на дорозі — елементи кам'яної бруківки.

У 1951 р водяний млин перебудували під гідроелектростанцію. На білому будинку можна і зараз побачити напис "ГЕС". До речі, саме в цьому будинку довгий час була контора зуправління справами млина, яка згодом перетворилася на мистецький центр та виставкову залу для митців.

Тут збирається творча молодь на фестивалі, святкування, суботники, екологічні вечірки тощо. Сім років тому над творчим майданчиком, та й над усім млиновим комплексом нависла загроза: влада дала «добро» на те, щоб на території млина побудували приватний готельний комплекс і віддала цю землю в оренду забудовникам. Людей запевняли, що на базі готелю збережуть і сам млин, і музей відкриють. Але група ентузіастів повстала проти забудовників, серед прихильників яких були і місцеві жителі, адже людям пообіцяли роботу в готелі і сотні тисяч доларів інвестицій. Комплекс руйнували за допомогою техніки, виламували вікна та двері, обрізали електрику. Тут постійно сновигала охорона, яка не пускала активістів до млина. Зрештою, будівництво так і не розпочалося і напівзруйнований млин залишився стояти таким, як є.

Це був не перший інцидент з млином: у 1992 році тут сталася пожежа і всі дерев'яні елементи конструкції були знищені. Після пожежі тут і заходилися проектувати готелі з ресторанами. Проте, дотепер на млині нічого не змінилося – у траві пасуться корови, з мосту стрибають туристи, а на березі Бугу серед кам'яних залишків млина продовжують збиратися люди. Сокілецький млин перетворився на арт-об'єкт: традиційно, щороку сюди приїздять учасники фестивалю «Млиноманія».
Цьогоріч організатори обіцяють дійство 1-2 серпня.

Фото Сергія Немирівського