На Вінниччині в селі Антопіль Томашпільського району зберігся палац Четвертинських та дуб, під яким відпочивав Олександр Пушкін, приїжджаючи на полювання.

Дорога до села Антопіль не найкраща. Граф її проклав до свого маєтку ще наприкінці XVIII століття, коли, власне, і розпочав, будівництво. З тих пір її толком не ремонтували.

Будівництво садиби князь Святополк-Четвертинський розпочав з того, розбив ландшафтний парк в англійському стилі, а у 1830 році побудований великий палац у стилі класицизму. Головний фасад палацу прикрашає чотириколонний портик іонічного ордера, увінчаний трикутним фронтоном і ступінчастим аттиком.

Добудував садибу та присадибну територію шляхтич Ярошинський на початку XX століття, який перекупив у Четвертинських садибу.

Особливістю будівлі були балкони, розташовані по осях другого поверху, огороджені металевими кованими решітками. Але при ремонті будівлі в 80-х роках їх прибрали. Правда, маленькі французькі балкончики, які добували згодом, виконали у тому ж стилі.

Місцеві мешканці кажуть, що від садиби є підземних хід в сусіднє село Марківку. Є карта ходів, але входу до них немає і майже все вже обвалилося.

Одного ранку у 1821 році мешканці села Антопіль прокинулися від звуків мисливського рогу. Незабаром з великого парку князя Романа Четвертинського виїхала кавалькада мисливців і попрямувала до лісового урочища. Серед вершників був Олександр Пушкін, який знаходився на той час у своїх тульчинських друзів-декабристів, і був запрошений в Антопіль на полювання.
Захопившись полюванням, поет непомітно відстав від групи мисливців і заблукав. Йдучи в одному напрямку, він вийшов на лісову кордон віддаленої дачі «Дубина Перловська» і зустрів лісника. Той спочатку прийняв Пушкіна за переодягненого цигана, однак, почувши веселу розповідь поета про свою пригоду, запросив гостя до себе. На другий день відвіз його в Антопіль до маєтку Четвертинських. У парку зберігся величезний могутній дуб. Як стверджують місцеві старожили, тут відпочивав великий поет. І понині його називають «дубом Пушкіна».

– Нас зі школи часто водили до цього дубу. Розповідали, що тут робив Пушкін і як з ним пов'язаний цей дуб, – каже мешканка села Людмила.

Під час радянської влади у приміщенні колишньої садиби був будинок пристарілих, а потім психоневрологічний диспансер, який тут є і досі.

Добратися до Антополя можна з Вінниці автобусом з Центрального автовокзалу з пересівши на інший автобус у Вапнярці.

Використовувалися матеріали http://www.sergekot.com/