Природних печер у Вінницькій області немає, але є виробничі печери, які залишилися від видобутку будівельних матеріалів. Такі якраз і знаходяться у селі Джурин Шаргородського району.

За радянських часів там добували вапняк, а у 1970-х роках роботи законсервували. Хоча місцеве населення досі тут видобуває вапняк для своїх потреб. Промислові запаси Джурина визначають в обсязі 1634 тисяч метрів кубічних.

Десятки мільйонів років тому, тут було суцільне морське дно. Море поступово відходило і завершення «морської» епохи характеризувалася тим, що вздовж усього берега, який перетинав сучасну Вінницьку область, простяглися безкраї багатокілометрові мілководдя.

Територія нинішнього Джурина з його балками, ярами була свого роду обмілілою затокою. Тут збиралася слабосолена вода, яка добре прогрівалася і постійно підживлювалася органічними частинками зі стоків численних прісних річок.

Якраз в таких місцях екосистема функціонує найбільш продуктивним чином, що забезпечує швидкий приріст біомаси молюсків. Для них тут дійсно був справжній рай. Різних молюсків тут налічувалося до півсотні видів. У цьому можна переконатися, якщо уважно розглянути стінки штольні.

Ці малесенькі невибагливі створіння густо встеляли дно моря і після завершення життєвого циклу, кожен залишав після себе черепашку, кількість яких з часом збільшувалася. Так їх створювалися цілі гори, які потім перетворилися на черепашкові пласти.

Море то відступало, то знову поверталося. За мільйони років вапняки злежувалися, кам'яніли. На них створювалися ґрунти та чорноземи. Так що з часом уздовж колишнього узбережжя залишилася велика смужка вапнякових відкладень. У районі Джурина черепашковий пласт становить десятки метрів.

Зараз печери являють собою дворівневі штольні. Довгі тунелі проходять один над одним. Штольні іноді обвалені, але в основному, дуже добре збереглися.

— Ходити по печерах потрібно дуже обережно. Вони занедбані і дуже довгі. Заблукати дуже легко, — каже місцевий мешканець Андрій Миронюк.

Дістатися до печер можна автобусом, який їздить з Вінниці до Джурина з центрального автовокзалу.

Фото і матеріали: http://yarejka.livejournal.com/