Місто Гайсин Вінницької області знаходиться на міжнародній європейській трасі. Через нього проїжджає багато людей. І всім кидаються в очі багатоквартирні дерев'яні будинки, в яких і нині мешкають гайсинчани.

Дореволюційні будинки з архітектурними шедеврами збереглися в основному на центральній вулиці Гайсина. Привертає увагу нинішня гайсинська школа-інтернат. Виконана у військовому дореволюційному архітектурному стилі, цю будівля можна назвати найпривабливішою у місті.

В історичних документах поселення Гайсин (Уйсін на Собе) в Брацлавському старостві Великого князівства Литовського згадується вперше у 1545 році, у той час це було володіння князів Соколинських. У січні 1744 року місто отримало від короля Августа III магдебурзьке право, яке в числі інших преференцій дозволяло в місті проводити чотири ярмарки на рік. Мабуть, саме в цей час у місті й оселилися євреї. Саме вони будували собі дерев'яні багатоквартирні помешкання.

У Гайсині до революції 1917 року серед містян було половина євреїв. У жовтні 1919 року в місто увійшли війська Денікіна, а в лютому 1920 року – Червона Армія, в травні того ж 1920 року – бандою Тютюнника, а слідом за нею – бандою Волинця. Кожен перехід міста з рук в руки супроводжувався погромами і пограбуваннями. У післявоєнні роки в Гайсині залишилося тисячі євреїв. Зараз проживає тут кілька десятків євреїв. Є єврейська громада.

– У нас є будинок, в якому жив і працював Гнат Трохимович Танцюра. Це український фольклорист, етнограф і краєзнавець. Написав кілька робіт про своє рідне село Зятківці, в якому він народився, зібрав 2500 українських пісень з мелодіями, – говорить місцева мешканка Яна Кондратюк.

Дістатися до Гайсину можна з Центрального автовокзалу з Вінниці.

Використовувалися матеріали travel.creature.biz.ua та photohunt.org.ua, фото: travel.creature.biz.ua