Село Стодульці Жмеринського району Вінницької області мають багату і давню історію.

Селу пощастило з географічним розташуванням: знаходяться поблизу водорозділу Побужжя і Наддністров'я. Тут багато мілководних струмків, які дають вологу полям. І навіть за несприятливих кліматичних умов і примітивного обробітку землі, врожайність тут дуже висока.

– Я кожен рік збираю гарний урожай зі своїх паїв. Не пригадую, щоб у нас були погані врожаї, – каже місцева мешканка Людмила Нагірняк.

Перші поселенці тут жили ще на початку XVI сторіччя. Завойовані землі на Поділлі польські королі щедро роздавали своїм магнатам і шляхті. Засновником села був пан Стодульський.

Коли поляки завоювали ці землі, то виявили що тут мешкають красиві, сильні і здорові чоловіки. Тому польський біскуп(єпископ) Йосип Врещинський в «Старому проекті заселення України 1590 рік» закликав «не вагатись, не роздумувати переселятись на Україну». «Хто ж, — писав він, – бога ради, буде таким дурнем, що не захоче переселятись з корінних країв (Польщі) в українські місця. Адже там несказанна розкіш, а небезпеки не варто лякатись». Зголодніле панство та жіноче населення долаючи страх, посунуло в наш привабливий край.

У XIX сторіччі село належало генералу Данильчуку, який збудував тут свій палац. Двоповерховий панський садибний будинок з чотирма точеними білокам'яними колонами, що підпирають широкий масивний балкон, справляв сильне враження. Він збудований на найвищому місці південної частини села. Маєток був обнесений муром, за яким росли велетні сосни і ялини. У західній частини алеї знаходилась насипна гірка з альтанкою. Вся територія за кам'яною огорожею була висаджена фруктовим садом, завезеним із німецького міста Гамбург. Тут плодоносили яблуні, вага плоду сягала 350 грам, який селяни називали Ламбуром. Росло декілька сортів райських яблук, інші рідкісні сорти. На жаль, вони не збереглись, крім п'яти платанів в діаметрі стовбура декілька людських обхватів.

– У маєтку генерала Данильчука зараз знаходиться школа. Мені подобалось там вчитись. Ми з учнями полюбляли з балкону на другому поверсі милуватися нашим селом. Звідси воно все як на долоні, – каже мешканець села Стодульці Микола Загорний.

Село знаходиться осторонь від основних автомобільних шляхів, тому основним транспортом тут є залізниця.

Дістатися до села можна автобусом зі Жмеринки або електричкою.






Фото Наталії Пудайло