Знайти зараз у селах Вінниччини хатки, яким вже за сто років майже не реально. Всі вони давно зруйновані або «задушені» новими сучасними хатами-будинками.

У селі Біличин Барського району збереглися лище дві хати кінця та комора XIX століття, а також хати початку XX століття. Ці будівлі цікаві технікою будівництва. Стіни у хатах клали з вальків. Місили кіньми заміс. Глину місили спочатку з водою, а потім до неї додавали полову і солому. Жінки із замісу робили вальки. Вибравши місце під будівництво, на землю по кутках майбутньої хати та між вікнами і біля дверей ставили велике каміння з видовбаною діркою. В це каміння вставляли слупи. Між слупами горизонтально клали вальки.

В місцях, де мали стояти вікна та двері, ставили лутки. Стіни не штукатурили, а «гладили» спочатку болотом, а потім глиною. Висота стін – понад два метри.

– У селі хати з фундаментом почали будувати у 1960-х роках. Для фундаменту копали глибокий котлован. Потім його засипали дрібними камінцями. До верху залишали 20-30 сантиметрів. Потім заливали сумішшю (вапно + цемент + пісок + вода). Коли все застигало, мурували великими камінцями підмурок, – каже місцевий мешканець Микола.

Підлога в хатах була як земляна, так і дощок. На землю клали підвалини, до яких прибивали дошки.

Будували хати з призьбами. На них сиділи, спали, маленькі діти бігали. Зимою призьба утепляла хату. Будувалася призьба з вальків, їх тісненько складали, змащували болотом, а потім глиною – щоб не тріскалася. Низенькі призьби, коли вони осувалися, обкладали дошками.

Дістатися до Біличина можна з Західного автовокзалу з Вінниці через місто Бар.

Використовувалися матеріали irp.vn.ua, фото: invtur.com.ua