Вже в цю суботу 21 липня у Вінниці проведуть благодійну екскурсію вуличками рідного міста із чашечкою запашної кави. Головна ідея цього заходу «Чому Вінниця місто над Богом?» – зібрати кошти на «Кисневий концентратор» для 11-річного Мирослава Щербатюка. Хлопчик через важку генетичну хворобу смертельно-важко переносить вірусні захворювання, повідомляє Vlasno.info.
Багато містян, які проживають або навчаються в місті, сотні разів проходять одними й тими самими вулицями, біля непомітних стареньких будинків, не знаючи їхньої історії. Тому ми вирішили започаткувати ряд благодійних екскурсій нашою чудовою Вінницею, під час яких будемо знайомити всіх охочих із історією старовинних будинків, назв вулиць. Також розповідатимуть про історичні постаті, які проживали на цих вулицях, – говорить організатор акції й автор проекту «З миру – по нитці» Мирослава Слободянюк. – Разом з цим екскурсія стане не лише початком пізнавання рідного міста через легенди. Ми розпочинаємо нову цікаву акцію для порятунку життя дитини - Мирославчика Щербатюка, який страждає на прогресуючу м'язову дистрофію. Через це дитина не може ходити, вільно дихати, й що найстрашніше – переносити вірусні захворювання.

Хлопчик ріс повністю здоровою дитиною, доки у 8-річному віці в нього не почали відмовляти м'язи. За пару років дитина стала прикутою до візка й вже не може самостійно ходити.
– Мирославчик дуже слабкий, адже хвороба б'є по всьому. Навіть найменша застуда може перерости у пневмонію, а через те, що в нього слабкі м'язи, він не може навіть нормально відкашлювати. Лікар нам сказала, що для того, аби він міг нормально себе почувати, йому просто необхідний «Кисневий концентратор». Він буде збагачувати легені киснем при застудах, адже кожен вірус – це великий ризик, – говорить сестра Мирослава Олена Скибюк. – Такий апарат коштує лише 16 400 гривень, але хвороба за ці роки вже просто «знесилила» нас фінансово й нам нізвідки взяти таку суму. Тому ми сподіваємось на допомогу небайдужих й дуже просимо всіх прийти на екскурсію.

Найцікавішою родзинкою благодійного заходу будуть історії та легенди від старожилів міста. Ці історії ви не прочитаєте в підручниках, адже вони живі, поки живуть люди, які їх пам'ятають. Проводитиме екскурсії відео-журналістка, яка знімає історичні фільми про Вінницю, Любов Завальнюк.
– Коли я була маленькою, то дуже полюбляла спілкуватись з дорослими. Мені варто було лише задати правильне запитання, на кшталт «А в якій школі ставлять найбільше двійок?», «Чому Париж біля театру і чи знають по це французи?», «А ви німців живих бачили?», «А хто такі шулера?» і таких питань було багацько. Дорослі завжди ніби чекали того моменту, коли я їх щось спитаю! Особливо старенькі сусіди. Завжди відповідями на мої питання, були цілі історії про життя нашого міста! Для мене вони залишились найприємнішими розмовами! Більшість моїх співрозмовників вже немає в Україні, вони емігрували ще в 90-х, в деякі, що були дуже стареньким, вже на небесах. Проте кожного разу, коли я гуляю вуличками Вінниці, їх історії оживають у моїй уяві, – розповідає Любов Завальнюк. – Спогадів в моїй голові чимало. Можливо, історики цілого світу скажуть, що це не можна довести документально, чи такого не може бути, бо в книжках з історії написано зовсім інше. Але ці історії мені розповідали люди, які були душею нашого міста. Вони кохали, ходили на побачення на «вінницьку стометровку», вели пішки в пологовий будинок на Пушкіна своїх дружин, гуляли з дітьми по вулиці Козицького, смакували в Золотому Ключику "піроженки в корзинках". Це саме їхні очі бачили, як полонені німці відбудовують театр. Такі історії мій покійний дідусь Мойсей Тимофійович називав «таємниця». Серед історій були й казки, про які не можна було розповідати в садочку чи в школі. Наприклад, про те, як в чарівному лісі зник хліб, а Бабцю Ягу, що була зовсім слаба, забрали до холодної скелі на краю світу. Лише за багато років я зрозумію, що казка про хліб була історією моєї родини. І багато іншого, про що не можна було тоді говорити, мій дід втілив у казки. Але тепер я хочу розповісти ці історії, ці «таємниці». Ця подорож є особливою для мене, бо на відміну від освічених істориків та екскурсоводів, які безсумнівно можуть розповісти вам більше тисячі історичних цікавих фактів, я розповім, легенди та оповіді вінничан, які стали частиною історії нашого міста.

Всі виручені кошти підуть на купівлю «Кисневого концентратора» для Мирослава. Хто не має змоги прийти, але дуже хоче допомогти хлопчику, може перерахувати йому кошти на рахунок, цим самим наблизити час купівлі необхідного апарату. Картка ПриватБанку 5168 7573 6295 3590 Рудь Діна Євгенівна (мама Мирослава)
До благодійної акції також долучилась одна з вінницьких кав'ярень, де усіх пригостять кавою.
– Наша команда вірить у те, що світ покращується із кожною доброю справою. Ми завжди дуже раді допомогти тим, хто цього потребує. Бути частинкою цього світу, України або Вінниці недостатньо. Аби вважати себе людиною, варто жити і дарувати радість не тільки собі, а й оточуючим, особливо, якщо вони того потребують, як цей хлопчик. Особлива подяка волонерам, які займаються зборами коштів і об'єднують небайдужих людей заради однієї спільної, вищої цілі. Як би банально не звучала фраза, але ми вважаємо, що вона доречна як ніколи – «роби добро і воно до тебе повернеться», – коментує власник кав'ярні Кирило Сіверчук.
Чекаємо всіх 21 липня о 13:00 на площі Гагаріна біля фонтанів, аби всім разом вирушити у вир цікавої екскурсії. Вартість прогулянки 100 гривень, в які входить 2-годинна екскурсія та чашка запашної кави.
Читайте також: В ритмі серця відбудеться благодійний вечір у Вінниці.
Фото: Vlasno.info
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter