У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї пройшов дев'ятий щорічний фестиваль страв "Подільський Святвечір-2015. Багата кутя". Цього року захід відзначився тим, що на нього запросили воїнів-учасників АТО, які зараз перебувають на лікуванні у Вінницькому обласному госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної Війни. А також викладачів та студентів Донецького національного університету. Щоправда, як повідомили організатори заходу, із запрошених воїнів прийшло не більше десяти. Інші попросилися додому.

Для воїнів АТО організатори заходу приготували сюрприз – різдвяну вечерю – клунок солодощів, загорнений у квітчасту хустку. Кажуть, хотіли, щоб хоч трохи відчули себе як удома. Солодощі бійцям передали діти.

– У нас у Кривому Розі такого глобального святкування немає, – розповідає один із учасників АТО Олексій Кондрашов, – більше святкують вдома. Найбільше люблю вареники. Все одно із чим аби лиш були.

Серед запрошених гостей, які вперше відвідали свято, і студенти та викладачі Донецького національного університету. Так, проректор університету Микола Удод прийшов на свято разом із дружиною Ольгою та найменшою зі своїх трьох дітей 11-місячною донькою Марією.

Сім'ї викладача діти також "принесли" різдвяну вечерю. За це Микола Васильович вручив їм 100 гривень.

– Мої хрещені, коли я їм приносив вечерю, були дуже щедрими. І хоч я не є хрещеним батьком цих дітей, але, думаю, вони пам'ятатимуть, що був такий вечір і що проректор Донецького університету віддячив їм. Запрошення нам прийшло раніше, ми знали, що буде кутя, гості, – каже проректор. – Але ми не думали, що буде таке велике дійство. На фото попередніх років я бачив, що посередині був ніби один стіл, а тепер дивлюся, стіл буквою "П". І більше гостей.

Микола Васильович розповідає, що на Донеччині різдвяних традицій також прийнято дотримуватись.

– Все це залежить від самих хрещених батьків і від того, наскільки їм потрібно спілкування зі своїми хрещениками. Подарунки своїх хрещених я пам'ятаю до цих пір.

На святковому столі стояло більше 20 різних страв. Розклали їх на 17 порцій, здебільшого їх готували працівники музею. Одних лише вареників наліпили 5 видів.

– Із картоплею, капустою, вишнями, маком, - перелічує страви директор музею Катерина Висоцька. –Також кілька видів тушкованої риби, голубці з рисом і грибами, із кукурудзяною крупою. Книші, випечені нашою працівницею. Ми розуміли, що мало бути не менше 12 страв, але кожна працівниця музею хотіла долучитися до свята та зробити свій внесок.

Сама Катерина Іванівна готувала до столу узвар і голубці із рисом та грибами.

Окрім музейних працівниць свою страву на свято принесла і доцент Вінницького національного медичного університету Лариса Солейко. Вона тушкувала рибу із овочами. Ця страва на святі у її виконанні уже традиційна.

– Насправді у цієї страви сумна передісторія, – розповідає жінка. – Раніше музей очолювала моя однокласниця Людмила Кароєва. Вона і започаткувала це свято. На жаль, вона уже померла. І тушкована риба – це була її страва. І коли ми зібралися на сороковини, хтось проговорив, що скоро Різдво і хто ж це буде рибу готувати. Я й кажу: та що там ту рибу робити! То мені і доручили її робити і так до цих пір.

Для приготування риби у Лариси Петрівни є спеціальна 5-літрова каструля. Кожного разу вона обирає різні сорти мороженої риби. Цього року це, був молодий хек.

– Була дуже вражена, коли побачила такий напис на базарі – "хек молодий", бо до цього не зустрічала. Вдома я рибу обсмажую. На дно каструлі ллю трохи олії, викладаю шарами цибулю кільцями, моркву і рибу. Солю, посипаю чорним перцем, додаю лавровий лист. Потім повторюю так скільки стане місця у каструлі. Заливаю томатним соком і ставлю тушкуватися на маленький вогонь на кілька годин.

На святі працівники музею також показали театралізовані сценки передсвяткових приготувань. Лунали колядки та пісні.