Цього тижня у світлиці Вінницького обласного центру народної творчості всі бажаючі вінничани можуть долучитись до майстер-класів писанкового розпису. Для цього варто мати із собою лише гарні думки та яєчко для майбутньої писанки, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Писанкарки з усієї області привезли до світлиці свої роботи. Писанки на світлинах, світлини з писанок, вітражні картини на тему Великодня та пасхальні рушники прикрасили стіни центру народної творчості.

Кожного дня майстрині по черзі проводять майстер-класи з розпису, використовуючи стародавні техніки.

– Вже 12 років поспіль ми проводимо цей захід, – каже завідувачка відділом народної творчості та аматорського мистецтва Любов Гречанюк. – На відкритті виставки всі майстрині за одним столом розпочали писати нові Великодні писанки. Надалі вони по черзі будуть проводити безплатні майстер-класи до п'ятниці включно з 10 до 18 години.

Пані Любов розповіла, що у писанки є свої секрети. Є писанки для коханих, для батьків, для дітей, малюють писанки на добро, злагоду у родині, на продовження роду. Традиційні писанки Поділля мають чорний колір за основу, що символізує нашу рідну землю та її відродження. Якщо писанку вималювати з чистими добрими думками вона цілий рік зберігатиме у собі добро. Напередодні наступного Великодня писанку потрібно закопати під деревом або кущем, боронь Боже її викидати.

Як виявилось, долучитись до писанкового розпису планували не лише школярі, але й дорослі майстри. Художниця, яка вже досить відома вінничанам своїми світлинами, приєдналась до майстер-класу.

Мар'яна Салій

– Писанки пишу майже кожен рік, мене до цього привчила моя мама, – розповідає художниця Мар'яна Салій. – Цього року я писала традиційну Подільську писанку. Мені сподобалась вона своєю автентикою. На цій виставці та майстер-класі є моя картина "Великдень", на ній намальовані подільські символи такі як рушники, журавлі, що злітають у вирій і подоляночка з відерцем у руках, воно є символом надії на відродження українського роду.

Деякі майстри писанки крім своїх робіт привезли роботи і своїх учнів. Нам вдалось познайомитись з писанкаркою, яка своє захоплення перетворила у селі Лука-Мелешківська в цілий гурток та привчила односельчан писати писанку у вільний від роботи час.

– Я працюю звичайним вихователем у дитячому садочку. Та писати писанку любила завжди. Спочатку писала та дарувала друзям і родичам на свято, потім всі мене почали просити їх навчити, а діти в садочку то взагалі мої помічники, вони тільки і чекають коли ми з ними будемо яєчка малювати. Так з часом відкрила свій писанковий гурток у селі, – ділиться своїми успіхами Вікторія Кушніренко. – Зараз мої роботи забирають на виставку до Києва, а що найприємніше у виставках беруть участь роботи діток.

Фото та відео Любові Завальнюк