У вінницькому селі пройшов фестиваль весільної музики «Давай за музик», на який з'їхалися оркестри з усієї Вінниччини та, навіть, гості із сусідніх областей. На святі музичних традицій побувала і кореспондент Vlasno.info.

Шістнадцять колективів із Вінницької, Одеської та Кіровоградської областей приїхали цієї неділі у невеличке село Вербка Чечельницького району, що на Вінниччині на сьомий фестиваль весільної духової музики «Давай за музик».

Надзвичайна спека не стала на заваді музикантам, які приїхали спеціально для того, щоб відчути атмосферу справжнього свята музики. Окрім того, вербський стадіон зібрав близько тисячі глядачів: жителів села та гостей із сусідніх районів, які є поціновувачами «живої» музики та прихильниками свята.

Поки люди займають глядацькі місця на стадіоні, музиканти народного фольклорного гурту весільних музик «Заграй» із Сосонки розігріваються перед виступом з усмішкою, гарними жартами та голим торсом. Серед усіх інструментів найвиразнішим, до абсурдності найоригінальнішим, є українська кобза.

— Кобза — це старовинний український народний інструмент, яким колись діди-прадіди заробляли на життя, а зараз ми граємо. Почав грати, бо колись батько змусив, а зараз уже я своїх дітей змушую, — розповів кобзар.

Готуються до виступу і музиканти з Ямпільщини. Хтось вперше, а хтось вчетверте, але із задоволенням їдуть у Вербку, бо тут їх приваблює атмосфера та люди.

— Приїхали на зустріч з друзями, з колегами, на зустріч з прекрасними мелодіями, на зустріч святу такому прекрасному, адже життя продовжується саме в духовій музиці. Ми любимо музику і тільки нею і живемо, — розповів художній керівник колективу «Аколада» з села Качківка Ямпільського району Віктор Степанчук.



Нарешті довгоочікуваний парад музикантів перед відкриттям фестивалю розпочався: відкривають колону «господарі», колектив духового оркестру села Вербка на чолі з художнім керівником Святославом Мельником.



— Виступати подобається, особливо на гастролі виїжджати, бо там ми нові, свіжі, а тут до нас звикли, тому там емоції свіжіші, — розповів художній керівник духового оркестру села Вербка Святослав Мельник.

Святослав Мельник

За ним одразу і наймолодший колектив «Звукограй»: і за часом створення оркестру (йому всього п'ять місяців) і за віком учасників — найстаршій музикантці 14 років, а наймолодшому — дев'ять. Цей колектив приїхав із села Івашково Кодимського району Одеської області. Він викликав шалене захоплення як у глядачів, так і у досвідчених музикантів: їхній виступ знімали на телефони, відеокамери та фотографували, адже діти — надія на те, що духова музика все ж буде розвиватися, а разом з нею і українські традиції. Всього у оркестрі 15 дітей. Василь Мельник, керівник оркестру, говорить, що незвично займатися з дітьми, але вони молодці.





Вперше на фестивалі незвичайний колектив — військова частина 3028 національної гвардії України «Ягуар» міста Калинівка. Колектив існує лише два роки, але за цей час встиг знайти своїх прихильників по Україні під час турів: Львів, Тернопіль, Ужгород, Івано-Франківськ, Луцьк, Чернівці. Після фестивалю «Давай за музик» лави прихильників поповнились ще, як мінімум, на кілька сотень вінничан. Гурт викликав шквал емоцій та оплесків, а на біс його викликали декілька разів.





Виступи учасників тривали понад чотири години. За цей час кількість людей на стадіоні тільки збільшувалась. Для усіх це справжнє свято.

— Я приїхав сюди за 100 кілометрів спеціально, щоб побувати на фестивалі, бо дуже люблю духову музику, — розповів гість фестивалю Роман.

Після того, як музики відіграли свої партії організатори вручили усім дипломи про участь у фестивалі. Відзначили також наймолодшого та найстаршого музиканта та подякували їм за наснагу та старанність.

Ідея створення такого майже унікального фестивалю належить голові Вербської об'єднаної громади Сергію Блиндуру. Він розповів коротку передісторію цього свята, починаючи від свого дитинства, юності та дорослішання, оскільки без цього важко зрозуміти чому це свято на стільки душевне та домашнє. Виявляється, що ідея виникнення свята з'явилася за дружніми посиденьками музикантів.

— Я був вихованцем музичної школи у селі Вербка, після чого пішов навчатися у Тульчинський ветеринарний технікум, де був оркестр, в якому я грав. Після закінчення ветеринарного технікуму я пішов служити у штабний оркестр Балтійського флоту, після закінчення служби працював у своєму селі, продовжував грати на весіллях, коли став сільським головою прийшла мені на думку така ідея, щоб зробити свято музики, потім ми зібралися з товаришами на Дні народженні і там грали. Я собі подумав, чого б це все не зробити на сільському стадіоні і ми з товаришами це обговорили і провели перший фестиваль у 2009 році, але він був бідненький, бідненька сцена, бідненька апаратура, але з кожним роком цей фестиваль ріс і сьогодні ми маємо на святі 16 колективів і навіть військовий оркестр, — розповів Сергій Андрійович.

Сергій Блиндир

Цей товариш, на чиєму Дні народження зародилася ідея фестивалю, щороку присутній на святі.

— У мене на Дні народженні всі разом грали, усі друзі, уже ввечері Сергій Андрійович сказав, що «ну я все одно в себе в селі щось таке зроблю» і уже наступного року заснували це свято. Я кожного року тут. Це для мене як Великдень. Дуже-дуже хороше свято, — розповів керівник ансамблю народних інструментів «Подоляни» Володимир Балановський.

Володимир Балановський

Фестиваль кілька років не проводився. Сергій Андрійович розповів, що це пов'язано із початком війни. Тоді настрій не сприяв тому, щоб проводити подібні свята, але голова також впевнений, що у цього свята є майбутнє, воно процвітає.

— Багато колективів хочуть їхати, але ми не всіх можемо прийняти, — зауважує Сергій Блиндур і додає: — Допомагає з організацією фестивалю голова агрофірми «Вербка» Роман Гончаренко, а сценарій розробляє художній керівник вербського колективу Святослав Мельник.


До слова, сам Сергій Андрійович теж бер участь у фестивалі в якості музиканта.

Після усіх виступів на глядачів чекав ще один сюрприз — фаєр шоу, дискотека та прощальний салют.

Фото та відео Ольги Бунич