У селі Семенки, що у Немирівському районі Вінницької області, завжди було мало жінок. Старожили запевняють, що так повелося – на трьох-чотирьох мужиків припадала одна панянка. Холостяки у цьому селі завжди по п'ятницях збиралися на парубочі. Випивши, танцювали в чисто чоловічій компанії. Місцеві холостяки вирішили об'єднатися, створивши «партію холостяків» з власним статутом, прапором і холостяцьким святом, яке з тих пір відзначається в останню неділю серпня.

У цій партії все за правилами. У холостяцьку організацію приймають одинаків з інших сіл теж. Щоб «прописатися», новобранцям потрібно виставити могорич і пройти ритуал. Майбутній партієць повинен випити склянку самогону та видертися на дуб, щоб поцілувати партійний стяг і вимовити «клятву безшлюбності». Правда, для холостяків старших років процедуру вступу спрощують. Їм прапор приспускають, щоб доторкнутися до нього вустами, стоячи на землі. Клятву мужики дають не довічну, тому багато з колишніх холостяків вже одружені.

Існує своя «партія холостяків» і в селі Сеферівка Барського району. Теж з гімном, статутом, присягою і прапором. На прапорі – портрет жінки в сльозах, бо погане життя з чоловіком, а також пляшка, чарка і ложка, що символізують розбите життя холостяка. Ще лавровий вінок – його додали для благородства. Свій день тамтешні неодружені чоловіки відзначають у третю неділю серпня.

Саме село в 60-роки минулого століття не стикалося з дефіцитом дівчат – місцевий колгосп вважався одним з кращих у районі. Але троє хлопців вирішили між збором врожаю та посівом організувати свято. На Донбасі 19 серпня відзначають День шахтаря. З одного боку видобуток вугілля – доля міцних мужиків, з іншого, Вінниччину тоді називали цукровим Донбасом, а з третьою, місцеві хлопці ще не встигли одружитися, тому й вирішили святкувати День холостяків. У самому селі про свято майже забули, святкувати нема кому – село вимирає, залишилося трохи більше сотні людей.

Між іншим, подібні «партії холостяків» у радянські часи були дуже популярні. Молоддю вони створювалися у багатьох населених пунктах і Вінниці теж. Напевно, це була данина моді. Сьогодні колишні холостяки давно одружені, деякі неодноразово, а про традиції «безшлюбності» та ритуалах згадують, як про «родзинку» лише в тих селах, де пізніше нічого нового не з'явилося.

Фото з www.svadbaok.ru