Вінничани створюють родове дерево прихожан Погребищенського костелу

Вінничанин Віктор Долецький уже два роки створює родове дерево прихожан Погребищенського костелу. Власне, таку ж назву і має його проект. Ідея створити його виникла після дослідження власного родоводу. Предки Віктора по материній і по батьковій лінії походять із Погребищенського району. Дослідник помітив, що більшість сімей, які мешкали в межах певної території, об'єднані родинними зв'язками. Так і виникла ідея створити родове дерево не окремої родини, а всіх прихожан цілого костелу.

— Переважна більшість моїх предків по батьковій лінії були прихожанами цього костелу, — розповідає Віктор. — Почавши із них, я зрозумів, що генеалогічне дерево може бути більш масштабним. Почав збирати документи, знімати копії. Але до вводу даних у електронну базу не приступив. Мені бракувало однодумців, тому я дуже зрадів, коли на форумі познайомився із Олегом Рисичем, який зацікавився цим проектом. Він виявися вінничанином, предки якого теж були прихожанами Погребищенського костелу. Ми зустрілися із ним, порозмовляли, і він погодився долучитися до проекту в аспекті введення даних у базу.

Зараз у електронну базу вже ввели метричні книги за 14 років — із 1849 по 1862 роки. Це 6316 персон. Дослідники ж мають на меті повністю опрацювати XIX століття та початок XX. За час роботи їм вдалося віднайти документи, які засвідчують народження, шлюб чи смерть відомих дворянських родин.

— Прихожанами Погребищенського костелу були такі відомі на той час родини, як Ржевуські та Собанські. Евеліна Ганська, дружина відомого французького письменника Оноре де Бальзака, була донькою Адама Ржевуського і народилася у Погребищі. Ми маємо надію знайти запис про її народження у метричній книзі.

За час роботи Віктор та Олег змогли вже підбити певну статистику. Так, у кожній тогочасній сім'ї в середньому народжувалось по 8-12 дітей. Середня тривалість життя становила 34,2 роки.

— На цей показник суттєво вплинула дитяча смертність. Були такі роки, коли смерть дітей віком до 1 року сягала 40 відсотків, — Каже Віктор. — Якщо відкинути цю цифру, то середня тривалість життя становила 56 років. Тобто 60-річна людина вважалася уже старою і у документах так і записувалося: "умер от старости лет". Також люди помирали через епідемії туберкульозу, тифу та інших інфекційних хвороб. Часто — цілими сім'ями. Отак дивишся: народилася людина, одружилася, народились діти. А потім вся родина просто зникла: вимерла до одного або залишилось із неї один-два представники.

Найбільш поширеним прізвищем серед прихожан виявилось Задерновський. Із таким прізвищем дослідники знайшли 103 записи. На другому місці стоять Ружицькі. Прізвища самих дослідників за популярністю розмістилися на 6 та 7 місцях.

— У нас з Олегом із самого початку була ціль подивитися наскільки близькі родичі ми з ним. Адже, якщо предки з однієї місцевості, то пересіктися родинні лінії мають десь обов'язково. Ми уже знайшли дві родини, які дотикаються одна до одної, але не прямими для нас гілками.

Проте, є і проблеми. Одна із них полягає у тому, що метрики написані трьома мовами — російською, латиницею та кирилицею. Метрики на латині дослідники уже перевели. Польські мають намір переводити. Ще одна сторона справи — географічна розкиданість матеріалів. Адже документи, які стосуються прихожан Погребищенського костелу наразі зберігаються у архівах Вінниці, Житомира, Хмельницького та Києва.

— Із першими трьома відносно проблем немає. У Вінниці та Хмельницькому за доступну ціну можна скопіювати необхідні документи. У Житомирі ціна вища, але вдалося домовитись зі знайомим істориком, який зробив для нас копії. А от із Києвом дійсно проблема. Вартість копії там — 40 гривень за один запис у метричній книзі. Це зі своїм обладнанням. Тобто вартість копії однієї метричної книги — 4-5 тисяч гривень. А їх потрібно скопіювати близько 20. Це забагато, якщо врахувати, що вся попередня робота фінансувалася переважно за мої власні кошти.

Дослідники запевняють, що за наявності фінансів та усіх даних проект можливо закінчити за 3-4 місяці. Тому звертаються до усіх охочих, небайдужих і зацікавлених із проханням допомогти.

— Нам потрібні копії із Київського архіву. А також комп'ютер і найняти людину на цей період, яка б вводила метрики в електронну базу. На все потрібні кошти. Тому будемо вдячні усім, хто відгукнеться і допоможе фінансами, власним часом чи технікою.

Фото надане Віктором Долецьким