«Землями» у Йосафатовій долині на Вінниччині займеться прокуратура

Рішення обласної ради щодо виділення майже десяти гектарів землі у Йосафатовій долині Свято-Миколаївському Шаргородському чоловічому монастирю для будівництва храму Пресвятої Богородиці та келій для монахів викликало резонанс серед вінницьких активістів та депутатів, повідомляє Vlasno.info.

З протестами проти рішення на вулиці міста вийшли представники вінницької громади. Свої акції вони влаштовували і в центрі Вінниці, і поряд із ринком "Привокзальний".

Нагадаємо, питання виділення земельної ділянки на території одразу двох сільських рад Шаргородського району, Голинчинецької та Деребчинської, неодноразово піднімали та відправляли на доопрацювання рік тому. Питання виділення землі для будівництва храму, що належить церкві Московського патріархату, викликало спротив на всіх рівнях.

Втім, відповідно до рішення позачергової сесії обласної ради від 18 липня 9,8 гектарів земель таки змінюють своє цільове призначення з категорії лісогосподарських на землі житлової та громадської забудови. Ділянку надали в постійне користування.

Московський «слід»

– Ми проти рішення сесії обласної ради – незаконного, ганебного рішення виділення московському патріархату 9,8 гектари на святій землі Шаргородщини, - зазначає учасниця акції Руслана Тулінова. - Навіщо їм 9,8 гектарів землі? Для якої це молитви, чи для скількох це священиків, чи для якого масштабу церкви? Для молитви потрібна тільки свічка і віра.

Пані Руслана зауважує, що сьогодні центр управління церков московського патріархату в Москві.

– Ми знаємо всі, що Патріарх Кирило, який очолює московський патріархат, у будь-який момент може приїхати і має право юридично претендувати на цю землю, бо земля виділялася не громаді церкви, тобто людям, а церкві, тобто, юридичній особі, - продовжує громадська активістка. - Якщо подати на суд, будеш судитися з церквою, а її керівництво в Москві.

Духівництво утримується від коментарів

Vlasno.info вирішило дізнатися, що ж саме планується побудувати, зокрема, скільки келій зведуть на виділеній ділянці.

Втім, ігумен Шаргородського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Кіпріан (Корпанюк) інформацію щодо кількості запланованих келій і кількості монахів озвучувати не забажав. Мовляв, вони виготовляли проект, де все викладене. І він не може спрогнозувати, що там завтра буде, і чи місця вистачить. Запевнив також, що не чув про претензії щодо даного питання з боку місцевих громад.

Стратегія і тактика

Між тим, активістка Руслана Тулінова зауважує, що рішення про виділення землі монастирю проголосували лише з другої спроби. Попри голоси "проти" і кнопкодавство.

– Сесією районної ради це питання було заблоковане, - каже пані Руслана. - Тоді вони вийшли на обласну раду. Воно навіть не увійшло в порядок денний, а проголосоване і оприлюднене на самій сесії. Це була підготовлена акція, щоб все склалося і ніхто не встиг розібратися, що відбувається.

Голоси перерахує прокуратура

Про порушення під час голосування цього питання повідомив до прокуратури Вінницької області голова регламентної комісії обласної ради Андрій Вигонюк. Кілька днів тому відповідне звернення він подав на ім'я В'ячеслава Соколового.

Святу землю — державі

Вінницькі активісти переконані, що земля Йосафатової долини має належати державі, а не якійсь окремій конфесії. Тієї ж думки притримуються і деякі мешканці у селі Голинчинці.

– Ми хотіли, аби там взагалі не було ніяких церков, - каже мешканка села Голинчинці, яка просила не називати її ім'я. - А Йосафатову долину зробили історичною пам'яткою національного значення.

Голова Голинчинецької сільської ради Юрій Олійник стверджує, що спротиву по виділенню даної земельної ділянки (А на території Голинчинецької сільської ради це 4,6757 га — авт. ) у селі не було. Пояснює, що ці території не використовувались для випасання худоби. Фактично це лісиста місцевість, куди місцеві мешканці ходили по гриби та дрова. Також зазначає, що більшість селян — прихожани єдиного у селі храму, який також належить Московському патріархату. Тож, коли паломники йдуть хресною ходою до Йосафатової долини, вони безкоштовно готують для них комплексні обіди.

Між тим, за словами Юрія Дмитровича, звернення щодо виділення землі надходило до сільської ради і від Київського патріархату.

– На сесії розглянули і дали письмову відповідь, що прямого відношення до цих земель не маємо, оскільки вони розташовані за межами населеного пункту, - пригадує сільський голова Голинчинець. - Дане питання переадресували на Держгеокадастр.

Щодо ділянки, яку відвели у постійне користування Шаргородського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, голова сільради повідомив, що дана територія вже вісім чи дев'ять років поспіль перебуває в оренді монастиря. Тоді договір оренди на 49 років укладала Шаргородська райдержадміністрація.

Голова Деребчинської сільради Федір Галайко теж запевняє, що протестів щодо відведення майже п'яти гектарів землі, що розташована на територіях Деребчинської сільської ради, не було.
Мовляв, ці землі селянами не використовувались, оскільки перебувають в 25 км від центру села.

– Фактично це чагарники, - каже він. - Звернень від Київського патріархату щодо відведення земельної ділянки не надходило.

Справу покійного продовжують

Між тим, дружина покійного благочинного Шаргородського і Ямпільського районів протоієрея Олега Бабака Валентина Бабак розповідає, що її чоловік майже рік збирав папери, оббивав пороги владних кабінетів, аби вірянам Київського патріархату надали земельну ділянку у Йосафатовій долині.
На Водохреща отець Олег Бабак помер від важкої хвороби, так і не довівши справу до кінця.

– Вирішення питання затягувалося на всіх рівнях, - пригадує протоієрей Української православної церкви Київського патріархату Ігор Сіранчук. - Назустріч ані місцева, ані обласна рада не йшла. Сьогодні справу покійного протоієрея продовжуватиме його наступник благочинний Василь Ваврик. Наразі він вже звернувся за благословенням владики Михаїла.

Протоієрей Ігор Сіранчук зауважує, що немає нічого проти виділення земельної ділянки Московському патріархату. Тож, на ці землі Київський патріархат не претендує.

– Нам достатньо буде невеликої ділянки, аби побудувати храм, їдальню, кілька паломницьких будиночків. І щоб було місце для джерела і дзвонів, - каже він. - Якщо там буде монастир, можна звести келії і дворик для монахів.

Разом з тим, Ігор Сіранчук зауважує, що в даному випадку потрібно мислити як чиновник:

– Це реклама для села, нові надходження до бюджету, розвиток інфраструктури. Ми говоримо про Європу, європейські цінності. Так от у Європі керуються насамперед тим, вигідно чи не вигідно це громаді.

фото та відео авторки