Вселенський патріархат розпочав усі необхідні процедури для об'єднання української церкви та надання їй статусу автокефальної. Відповідне рішення прийняв Святий і Священний Синод Вселенського патріархату, який напередодні прийняв до розгляду звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія. Напередодні, 19 квітня, Верховна Рада України підтримала звернення Президента України про створення Української помісної церкви.

Vlasno.info спробував поєднати у одному тексті точки зору трьох гілок православ'я, які діють на Вінниччині, із цього питання. Це Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Православна Церква (колишня Українська Православна Церква Московського Патріархату) та Українська автокефальна православна церква. Про що говорять їхні представники у Вінницькій області, до чого готові, чого очікують, на що сподіваються, на які поступки готові йти та чого побоюються – у нашому матеріалі.

Українська Православна Церква Київського Патріархату: «Об'єднання церков – це питання безпеки»

У Київському патріархаті наголошують, що створення єдиної помісної церкви починалося ще за часів Костянтина Острозького. На державному рівні це питання підняли у 1919 році, коли прийняли відповідний закон щодо створення української помісної православної церкви.

– У 2020 році виповниться 100 років із того дня, коли на державному рівні та законодавчо було підтверджено прагнення українського народу до помісної церкви, - каже секретар Вінницької Єпархії УПЦ КП Ігор Сіранчук. – Але поки ми не мали незалежної держави, важко було говорити і про незалежну церкву. Не було можливостей, бо в той час Україна була у складі СРСР. Станом на сьогодні вже є рішення Синоду щодо розгляду питання про наданню автокефалії українській церкві. Це говорить про серйозність намірів і державної влади в особі Президента, Костянтинопольського Патріарха Варфоломія.

Церковники не приховують, що, можливо, є противники та вороги об'єднання та створення української церкви. Наводять приклади східних регіонів України та Кримського півострова, де або майже немає Київського патріархату, або взагалі немає.

– Це питання і безпеки в тому числі. Проблема в тому, що УПЦ є в складі Російської православної церкви та підпорядковується напряму Патріарху Кирилу, а він є державною особою, яка виконує певні обов'язки перед російською державою. Тому він виконуватиме те, що буде добре для російської держави, а не для України. Зараз, коли в Україні війна, а російська держава веде себе по відношенню до нашої країни як агресор, а Російська православна церква в усьому підтримує РФ, то нам зараз потрібна помісна церква, аби ідентифікувати, хто є з українським народом, а хто є служителем російської влади, - переконаний Ігор Сіранчук.

В УПЦ КП наголошують, що Україна для костантинопольського престолу ніколи не була канонічною територією Російської православної церкви.

– Константинополь завжди називав Україну своєю вотчиною, тобто, це та територія, де є церква-дочка, а церквою-матір'ю для неї є константинопольська православна церква.

А ситуація із Україною та майбутнє рішення Патріарха, без сумніву, переконані українські церковники УПЦ КП, матиме силу та вагу для його ж репутації на світовій арені.

– Він має діяти рішуче, бо якщо він і надалі заграватиме із Російською православною церквою, то зможе втратити свою позицію у всьому православному світі.

Українська автокефальна православна церква: «Готові поступитися амбіціями»

В Українській автокефальній православній церкві на Вінниччині – теж обома руками «за» ініціативу об'єднання 3-х гілок православ'я. Наголошують, що Україна, можливо, буде першою країною світу, де церкві надали автокефалію. Очікують важкої та плідної роботи, оскільки потрібно буде поєднати всі три існуючі нині православні церкви.

– Прийшов такий час, що маємо сприяння і Президента, і Верховної Ради. Держава має сприяти у цьому, і вона нам допомогла. А далі процес піде своїм руслом та за церковними канонами, - налаштований рішуче секретар Вінницького єпархіального управління УАПЦ митрофорний протоієрей Сергій Москальчук. – У перспективі мають бути створені комісії, які би вели діалог між трьома гілками православ'я та згладжували проблемні питання. Ми особливих умов не виставляли, хотіли об'єднання на паритетних умовах, якщо Собор – то рівна кількість делегатів з усіх сторін тощо.

В УАПЦ налаштовані оптимістично та впевнені, що Тонос (спеціальний документ — авт.) визнання церкви Україна зможе отримати вже влітку. А потім, переконані, можна буде й відкрити подвор'я Вселенського Патріарха у Києві та Львові. Це такі собі дипломатичні представництва, які контролюватимуть події, надаватимуть допомогу нашим архієреям, координуватимуть їхні дії тощо.

На запитання до автокефалів, хто очолить українську церкву (вони, представники УПЦ КП чи УПЦ), нам відповіли, що готові поступитися амбіціями заради спільної мети.

– Ми можемо залишитися на своїх місцях заради спокою, миру та єдиної мети. Треба, аби таке бажання було і в УПЦ Київського Патріархату, і в УПЦ. Бо треба розуміти, що є такі кандидати, які не сприймаються жодною стороною. Треба вести діалог, спрямовий на примирення та згладити болючі питання. Має бути, як мінімум, три кандидати. Має бути альтернатива, ми ж живемо у демократичній державі, тому мають бути і демократичні вибори, - наголошує секретар УАПЦ.

Українська Православна Церква: «Дружба має пройти випробування часом»

Підтримують ініціативу Президента і в Українській Православній Церкві, але сумніваються у досягнутій меті.

– Церква може стати Помісною, але чи стане вона єдиною? Для цього, на мою думку, слід буде зробити ще немало кроків. Православні в Україні прожили важкий понад 25-річний період розділення і взаємного протистояння. Нам ще належить навчитися прощати і розуміти один одного. Ця щирість не досягається лише самим проголошенням автокефалії і об'єднанням. Дружба і братерська любов стають справжніми тільки тоді, коли проходять випробування часом і бувають доведені справами, – наголошує секретар Вінницької єпархії УПЦ протодиякон Владислав Демченко. – Сподіваюся, що Православна Помісна Церква, коли вона буде створена, зможе довести на ділі, що вона не лише Помісна, а й Єдина.

Представники УПЦ публічно переважно критикують ініціативу Президента, хоча сама УПЦ неодноразово декларувала прагнення до автокефального статусу Церкви в Україні. Але вони також ставили умову: щоби перед отриманням автокефалії усі гілки Православ'я в Україні знайшли спільну мову і об'єдналися.

– Наші церковні ієрархи вважають, що поки такого об'єднання не досягнуто, автокефалія є передчасною. Але ж треба бути щирими. Ми декларували прагнення до автокефалії та єдності, але далі декларацій справа не доходила. Ми створили комісію з діалогу між УПЦ, УПЦ КП та УАПЦ, яка, на жаль, не провела жодного засідання. Тобто ми лише говорили, а справами слова не доводили. Тепер, коли хтось почав робити реальні кроки до того, до чого ми самі й прагнули, ми його критикуємо. Думаю, що в даній ситуації варто вибудовувати нову модель поведінки, - зауважує Владислав Демченко.

Додамо, що, за словами завідувача відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук, доцента Сергія Здіорука, Українська самостійна помісна церква може стати лідером світового православ'я. 

Фото: tsn.ua, rbc.ua, orthodox.vinnica.ua