Страсний тиждень, у який ми вступили із минулої суботи, – особлива частина Великого посту. Протягом усього тижня під час богослужінь у церкві згадуюються страждання та жертва Ісуса Христа на Голгофі.

Про особливості цих днів розповідає священник храму Святого Вознесіння Господнього отець Назарій Давидовський.

– Цього року Страсний тиждень по-своєму особливий. На нього припало свято Благовіщення. І хоч на нього зазвичай дозволяється їсти рибу, цього року на це свято дозволялася лише олія.

Сьогодні, у середу, під час богослужіння згадується день зради Ісуса Христа. Коли Іуда за 30 срібників продав свого учителя. І над цим варто задуматись, адже зрада як відбувалася дві тисячі років тому, так відбувається і зараз.

Завтра, у четвер, згадуватимемо тайну вечерю. Це — кульмінація життя християнина та церкви. Це епіцентр, довкола якого ми обєднуємось. У страсний четвер ми маємо обовязково відвідувати ранкову літургію. Усі ті, хто тримав піст, можуть прийти посповідатися і причаститися в храмі.
Це таїнство яке знаходиться поза часом. Ми з'єднуємося не лише із самим Христом, а й із усіма тими, хто є членами церкви. Тими, хто живий і хто уже перебуває у церкві небесній.

На що особливо слід звернути увагу у страсний тиждень? Чого уникати?

– Страсний тиждень — особливий і тут варто сконцентруватися на молитві. У нас на жаль складається так, що люди ідентифікують піст як гастрономічну дієту. А не як час виправлення якиїхось своїх недоліків. Ми повинні постити в першу чергу духовно. За цей час ми повинні постаратися виправити якийсь хоча б найменший недолік у своєму житті.
У ці дні ми маємо бути одне до одного якомога більш співчутливими, проявляти свою радість. Як каже Христос у Євангелії: ніхто не повинен бачити, як ти постиш, ти не повинен виказувати це своєю поведінкою і своїм виглядом.

Як бути, якщо у гостинах немає можливості дотриматись посту?

– Великі святкування краще взагалі перенести після Великодня. А якщо хочемо навідати, то не робити свій піст ідеєю, яку ми нав'язуємо комусь. Ми можемо завжди знайти вихід із ситуації. І навіть якщо прийшли у гості і господиня не знає про ваш піст, не обов'язково сповіщати про це. Можна взяти просто хліба і випити із чаєм.
Саме перебування у гостях воно не те що є поганим, воно не повинно переважувати внутрішню, духовну сторону людини.

А якщо людина на роботі?

– Я хотів би побажати тим, хто має можливість, здоров'я та сили дотриматись посту до кінця. Особисто я і веду служби у храмі та працюю викладачем в педагогічному училищі, але Господь дає сили витримати піст.

Це лише здається, що на роботі не можна попостити. Можна ж взяти із дому контейнер із їжею. До того ж, чимало закладів харчування теж пропонують пісне меню. Проте, головне – ми маємо пам'ятати про духовну сторону посту. Адже, буває, ми чогось не з'їли і вже починаємо дратуватися, осуджувати, злитися. У такі моменти ми і перетворюємо піст на дієту.

А як бути із розвагами: телевізор, інтернет?

– Це питання дуже індивідуальне. Людина, яка постить, думаю, уже виявила для себе те, що її сильно прив'язує до цієї землі. Чи це інтернет, чи телебачення, чи спілкування по телефону. Тому варто обмежити себе у тому, що являється об'єктом нашої пристрасті. Забороняти не доцільно. Адже сайти церков теж оновлюються, на них з'являється інформація щодо богослужінь.
Але я думаю, це має бути так, як подивитись погоду за вікном: виглянув і все. Тоді з'явиться більше часу, ми можемо приділити його молитві. Використати на допомогу близьким. У нас є багато рідних, про яких ми іноді забуваємо. Це час, який ми маємо спроектувати на молитву, допомогу іншим та любов. А ось газета, телевізор, інтернет — це питання суто особистісне. Воно може бути присутнє, але не повинно затьмарювати отой молитовний настрій впродовж тижня.